Коли ми з Дашею одружувалися, її батьки на весіллі сказали, що дарують нам квартиру. Вірніше подарують, коли переїдуть у нову, яку купили в новобудові. А ми з дружиною потім переїдемо в їхню квартиру. Але до цього ще далеко, тому ми винаймали квартиру для себе. Мої тато і мама пообіцяли допомогти зробити ремонт. В надії на те, що скоро будемо жити у своїй квартирі, заощаджували кошти, щоб потім купити все, що бажаємо.
Та через деякий час помер тато Даші. Таке горе спіткало сім’ю. Коли видали ключі в новобудові, теща сказала що їй немає за що робити там ремонт. Тому щоб робили ми, і переїжджали жити. Я попросив Валентину Володимирівну, щоб відразу переписати квартиру на її дочку. Щоб квартира дійсно була наша. Але теща відмахнулася. Яка різниця на кого оформлена, все одно рідні й Даша в неї єдина. Я погодився з таким висновком. Дійсно, з ким ділити.
Ремонт забирав у нас всі гроші та весь час. Тих коштів, що дали мої батьки, вистачило на одну кімнату. А ще ванна, туалет, кухня, і ще одна кімната. Квартира двокімнатна. Ми з дружиною порадилися і вирішили спробувати взяти кредит на ремонт. А потім потихеньку будемо виплачувати. Так і зробили, кредит оформили та робота не стояла на місці. Майже рік ми обладнували квартиру. Та коли побачили кінцевий результат, нам сподобалося.
На новосілля запросили батьків з обох сторін і декілька друзів, з якими проводимо вільний час. Всі в захваті від дизайну. Адже це Даша сама придумувала як краще зробити. Валентина Володимирівна пильно розглядала все у квартирі й схвально хитала головою. Ми раді, що всім сподобалося. Адже в нас іще одна новина, яку оголосимо трохи пізніше. А в той день із задоволенням спостерігали за гостями, як вони дивуються, що Даша сама може таке придумати.
Через місяць після новосілля телефонувала теща. Запитала, як ми поживаємо, чи виплатили кредит. Я думав, що вона допоможе коштами, тому детально розповів скільки нам іще потрібно платити. І додав, якщо допоможе, то виплатимо набагато швидше. Адже процент комісії буде менший за виплату в короткі терміни. Але сподівання мої марні, Валентина Володимирівна мала на увазі зовсім друге, від чого ми з дружиною на роздоріжжі.
Теща почала здалеку. Говорила, що познайомилася з гарним чоловіком. Зустрічаються вже пів року. В нього маленька квартира, в якій живе син. Він не хоче їм заважати. Тому вони з Валентиною Володимирівною вирішили жити разом, потім одружитися. Так от, квартира, в якій ми живемо їй дуже сподобалася. Вона не проти переїхати сюди жити. А ту, що наразі живе, віддає нам. Я слухав і не міг вимовити й слова. Чи вона така мати, чи я чогось не розумію.
Ми ще не встигли виплатити один кредит. Виганяє нас із квартири, щоб зробили в старій квартирі ремонт. А далі нам куди? Я не думавши сказав:
– Переведіть цю квартиру на Дашу, вона у вас одна.
У відповідь почув сміх, і потім, що вона сама ще молода і хоче пожити в нормальній квартирі. Питання постає, а та квартира в якій проживає, ненормальна? Ми на роздоріжжі. Молода сім’я, здавалося у нас є усе для гарного життя, моя дружина при надії. До речі, цю новину ми ще не встигли сказати, так ні обов’язково потрібно створити проблеми. Як поступити далі, не розумію. Адже квартира по документах тещина.
Чи були в кого такі проблеми, напишіть, будь ласка.
