Чоловіку тридцять чотири роки. Сьогодні вперше він став татом. Дружина тільки но показала у вікно маленького хлопчика. Явно схожий на нього. Як же приємно відчувати себе татом. В нього багато клопоту. Необхідно купити ліжечко, візочок. Пелюшки, костюмчики й все інше. Потрібно встигнути, поки випишуть з пологового його найрідніших. Він так їх чекає, не може діждатися.
Нарешті Катя з сином вдома. Хлопчик не спокійний. Вдень дружина сама справляється, вночі чоловік допомагає. Не заводить розмов, що не виспиться, встає і носить малого, поки він знову засне. Перші місяці тяжко. Синок плаче, вони не розуміють чому. У дружини істерика, чоловік заспокоює. Від нервів у Каті пропало молоко. Надалі годують сумішшю. Чоловік встає, підігріває суміш, годує сина. Дружина в той час спить.
До року справилися. Але скоро Катя заявила, що вона стомилася. Їй потрібно відпочити. Говорила те, і складала свої речі в валізу. Чоловік мовчки спостерігав. Не просив залишитися, мовчав. Вона пішла, сказала не надовго. Але минуло пів року, Катя не повернулася. Чоловік навчився справлятися сам із сином. Вони як дві половинки одного цілого, розуміють одне одного. Синок ще не розмовляє, але тата кличе.
Поки син маленький, до них приходила няня. Як тільки чоловік приходив із роботи, няня йшла додому. Але так буде не довго. Скоро в дитячий садочок. Буде легше. Дружина не приходить, про сина не згадує. В загальних знайомих не цікавилася про нього. Але і на розлучення не подала. Чоловік про неї не згадує. В нього найкращий син є. Йому немає коли думати про колишню дружину.
Одного вечора у двері подзвонили. На порозі стояла Катя. Вона говорила, що скучила, просила пробачення, більше не піде. Чоловік задумався. Сину потрібна мама. Впустив. Місяць минув у злагоді, потім знову збирає валізу, йде від них. Через місяць знову повернулася. Коли втретє повернулася, чоловік закрив перед нею двері. Сказав, що вона тут більше не житиме. Вони з сином не приймуть.
Більше чоловік не надіявся на горе маму. Що з неї взяти, дитину довірити не можна. Як надумається, візьме і повезе кудись, де чоловік не знайде. Тому спокійніше розлучитися і жити далі удвох, як і раніше. На роботі пообіцяли підвищення, зарплата також підвищиться. Житимуть добре. Іще планує чоловік продати квартиру і поїхати якомога далі. Щоб Катя не знайшла їх. Все одно з неї не буде хорошої мами.
А синок зустрічає тата з посмішкою, і біжить розкинувши руки, до тата. Яке це щастя, що у чоловіка є син. Наразі дякує Каті, що подарувала йому такого гарного хлопчика, без якого чоловік не мислить себе.
