Першим бажанням було закрити двері перед її обличчям, але я не такий. Заварив чаю, поклав печиво на стіл й попросив все розповісти. Ліля вагітна, а її «коханий» категорично проти дітей. Сказав, щоб позбулася дитини, або він позбудеться її

Зрозуміти я ніколи не зможу, а от знайти в собі сили, щоб пробачити зумів. Хоч і став через це справжнім посміховиськом серед своїх друзів та знайомих.

Все почалося як і завжди з першої зустрічі та раптового почуття кохання, що спалахує між двома незнайомими людьми, як грім серед ясного неба. Її звали Ліля, вона й сама була схожа на квітку у своїй білосніжній сукні та довгому каштановому волоссі.

Надворі було літо, пекло безбожно. Я підробляв, щоб мати гроші перед вступом до університету. Після училища хотів закінчити магістратуру. Тож у мої нові обов’язки входило продавати морозиво у ріжках. Вона захотіла ванільне з крихтами шоколаду. Я двічі виконував замовлення клієнтки, бо руки тремтіли. А коли передавав їй ріжок, то надто швидко відпустив руки, тож всі ласощі опинилися на білосніжній сукні Лілі.

Думав вона зараз влаштує істерику, поскаржиться на мене й прощавай робота та підробіток, але ні. На мій подив дівчина голосно розсміялася:

-Ну нарешті. Я терпіти не могла цю сукню. Буде привід, щоб викинути. То як звуть мого рятівника?

-Ми…Микола – я ніколи не заїкався, а тут на тобі.

-То може Микола, щоб компенсувати свою шкоду, запросить дівчину на побачення?

Так почалися наші стосунки. Магістратуру я так і не закінчив, бо Ліля завагітніла. Влаштувався на роботу на повний робочий день, орендував квартиру для нас. Усі гроші, які складав на навчання поклав у банк на депозит. Стало важко після народження немовляти. Тимур був неспокійний хлопчик. Постійно плакав, Ліля сердилася, я намагався в усьому допомагати. Вона все одно мене звинувачувала в тому, що я не беру участі у вихованні сина.

Як же я міг розірватися? Гроші заробляти й вдома сидіти, цікаво придумала! Ми все частіше сварилися. Дружина  навіть порушувала питання про розлучення, але потім швидко мирилися й забувалися всі образи, або лише удавали, що забували.

Коли Тимуру виповнилося три роки стало легше. Ліля також влаштувалася на роботу, але суперечок від того не поменшало. Вона скаржилася на те, що їй важко працювати й взагалі вона хоче займатися творчістю. Малювати картини, робити фото, а не сидіти в школі. Ну хіба ж я їй забороняв то робити. Сказав, що вона може спробувати стати фотографом, навіть купив їй фотоапарат.

Якось дружина отримала замовлення від якогось багатія на персональну фотосесію. Платив він дуже багато, але хотів, щоб все відбулося в його заміському будинку. Мені така ідея не сподобалася, але за наполяганням Лілі я все ж таки її відпустив, особисто завіз та забрав.

Скажу вам, що після того замовлення моя дружина змінилася. Вона буквально сяяла від щастя, купувала новий одяг, наносила легкий мейк, підкручувала волосся, хоча раніше такого не робила. Я подумав, що на неї так вплинула улюблена робота, але помилився.

Через кілька місяців Ліля зізналася, що має іншого. У моїй голові пронеслася картинка вихідних зустрічей із сином, але страхи були марними. Дружина не претендувала на дитину й навіть прямо сказала, що Тимур залишається зі мною. От вам і мати, яка 9 місяців дитину під серцем носила.

Розлучили нас швидко, Ліля щомісяця платила аліменти. Я її гроші в руки не брав, все на депозитний рахунок клав. З сином вона бачилася кілька разів на місяць. Тимур не мав особливого бажання зустрічатися з «жінкою, що мене народила» – так він почав на неї говорити. Сам. Я ніколи не намовляв дитину проти матері.

Пам’ятаю це була осінь. Тимур уже пішов до школи, ми робили уроки, коли у двері постукали. На порозі стояла Ліля з валізою та заплаканими очима. Син побіг до кімнати, а ми залишилися наодинці. Першим бажанням було закрити двері перед її обличчям, але я не такий. Заварив чаю, поклав печиво на стіл й попросив все розповісти. Ліля вагітна, а її «коханий» категорично проти дітей. Сказав, щоб позбулася дитини, або він позбудеться її. Вона вибрала дитину, дивний вчинок жінки, яка вже один раз відмовилася від своєї кровинки.

Я не міг дозволити Лілі жити з нами, але й на вулицю її вигнати не варіант. Тоді запропонував наступне. Ми купимо однокімнатну квартиру на околиці міста, без ремонту. Документи оформимо на мене, тому що згодом ця квартира перейде Тимуру. Ліля матиме 18 років, щоб розв’язувати квартирне питання. Вона погодилася. Друзі після того, як дізналися про це, назвали мене тюхтієм, а я вважаю, що вчинив правильно. А ви як думаєте?

Оцініть статтю
Дюшес
Першим бажанням було закрити двері перед її обличчям, але я не такий. Заварив чаю, поклав печиво на стіл й попросив все розповісти. Ліля вагітна, а її «коханий» категорично проти дітей. Сказав, щоб позбулася дитини, або він позбудеться її
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.