Підняла очі на них, і подих перехопило. За столиком сидів її Віктор, обіймаючи незнайому жінку, і щось шепотів їй на вушко

З роботи Настя йшла втомлена. Працює вона в кафе, тому ходити пізно вночі додому, норма її життя. Раніше, коли вони з Віктором тільки одружилися, він завжди виходив їй назустріч. Але з роками, з’явився якийсь холодок між ними. Настя навіть не зрозуміла, в який момент відносини змінилися. Завтра в неї вихідний, тому спатиме довго, відпочинок не завадить.

Коли прийшла додому, Віктор лежав біля телевізора. На запитання, чому не спить? Відповів, що приїхав недавно з роботи. Поговорили трохи, чоловік запитав, завтра вихідний, що будеш робити? Настя мрійливо відповіла: – відпочивати. Коли вона проснулася, Віктора не було. Мабуть, пішов тихенько, щоб її не будити. Від такої думки тепліше на душі. Все ж таки чоловік кохає, якщо пошкодував піднімати її з ліжка.

Ближче до обіду, зателефонувала подруга з роботи, і попросила підмінити її сьогодні, тому що захворів син, в дитячий садок не поведеш, і дома нема з ким залишити. Настя погодилась, вони з подругою частенько підміняють одна одну. Вже почала набирати номер Віктора, потім подумала, що сьогодні, мабуть, вона раніше піде з роботи, тому додому прийде перша нього. На роботі все, як завжди, обслуговує закріплені за нею столики. Ось пара сіла за столик, Настя підійшла до них, з запитанням, — готові замовити?

Підняла очі на них, і подих перехопило. За столиком сидів її Віктор, обіймаючи незнайому жінку, і щось шепотів їй на вушко. На Настю він не звертав уваги, тому, що сидів спиною, про замовлення говорила його подруга. Дівчина на ватних ногах відійшла від столика. Спочатку хотіла стукнути чоловіка по голові, потім втрималася. Діждалася, поки буде готове замовлення, піднесла до столика, і немов випадково штовхнула Віктора в спину. Коли він підвів обличчя і з обуренням хотів щось сказати, слова заклякли в нього в горлі.

– Ти повинна бути дома, тільки й сказав. Настя спокійно відповіла: – я буду дома, але до того часу ні тебе, ні твоїх речей щоб там не було.
Повернулась, і пішла від них. За розрахунком до них підійшла інша офіціантка. А Насті так боліло в грудях, що і вимовити не могла.

Оцініть статтю
Дюшес
Підняла очі на них, і подих перехопило. За столиком сидів її Віктор, обіймаючи незнайому жінку, і щось шепотів їй на вушко