З нетерпінням очікували на народження донечки. Її поява у родині стала справнім щастям для кожного. Особливо для мене. Я не відчувала втоми і недоспаних ночей, бігала, мов вивірка, намагаючись оточити своє маленьке сонечко усім необхідним.
На хрестинах мені, окрім подаруночків для Іри, подарували ще й малу суму грошей, які я зараз бездумно тратила на платтячка, чепчики, брязкальця й таке інше. Так збігло 5-6 місяців. Моя ляля за цей час добряче підросла, намагалася сісти в ліжечку, тримаючись рученятами за бильця. Гардероб, який я так запобігливо скуповувала, став зовсім малим. Треба було поновлювати розпашоночки і штанці, але мої грошові запаси закінчувалися. А мою квіточку Ірусю треба конче одягнути.
Чоловік заробляв наче й немало. Однак ціни на все космічні. Тому грошей вистачало лиш на харчі, комуналку і поточні витрати. Я зрозуміла, що такого багатого гардеробу, як був у Іринки до того, нині не можу собі дозволити. Почала думати, як викрутитися з цієї ситуації. Шукала підробіток.
Спочатку повелася на оголошення в інтернеті. Але це була марна трата часу. Треба було вкладати гроші або закуповувати певні продукти – мені це не підходило.
Наставала весна. Треба було конче купити коляску для дитини. А грошей дуже бракувало. Піти на роботу – не вихід. Зарплата моя була невисока. Її вистачило б лиш на оплату послуг няні.
Залишався ще один шлях – вечірня робота, коли чоловік вже вдома, і може посидіти з дитиною. Також мені важливо було, щоб підробіток був десь неподалік від хати, щоб вночі однієї не бродити по вулицях і не витрачати час на дорогу.
Варіанти, які розглядала – це касир і прибиральниця. Касиром треба було працювати по 8 годин, а на стільки часу немовляти я не можу залишати.
Довелося йти працювати прибиральницею. Перші дні було важко і морально, і фізично. Я знайшла вакансію в невеликій будівельній компанії. Мила у них 3 кабінети, і коридор кожен день. Але після першої зарплати мені стало простіше.
Чоловік приходив о 18-й вечора. Я швиденько здавала йому обов’язки мами і мчала на роботу. За три години я встигала все помити, протерти, почистити і знову повернутися додому.
За цей час чоловік грався з Іринкою. За кілька місяців я відчула, що ми спроможні придбати нові речі як для себе, так і для дитини. Життя стало веселішим і жвавішим.
Так я близько року попрацювала прибиральницею. Потім віддала Іру в яслі на пів дня, а сама повернулася на свою роботу. Життя налагодилося.
Загалом скажу, що підробіток прибиральницею суттєво покращив фінансовий стан сім’ї. Ми не влізли в борг і купили все, що нам було потрібне. Ба більше – навіть трохи заощадили на відпочинок.
Після такого випробування я тепер впевнена в завтрашньому дні. Знаю, якщо раптом втрачу роботу, то зумію собі дати раду. Фінансові труднощі навчили як викручуватися в таких ситуаціях.
