У мене в житті скоро настануть важливі зміни. Хоча я надіюся до останнього, що цього не відбудеться.
В цей день все було так, як і завжди, але мене нічого не радувало. Єдиним моїм бажанням було закутатись в теплий плед, тримаючи в руках чашку ароматного какао та поговорити з кимось по душах. Мені конче було потрібно виговоритись.
Ледь відпрацювавши робочий день я поверталася додому як раптом зустріла свою давню подругу. Ми з Олесею не бачилися багато років з того часу, як вона вийшла заміж та переїхала до іншого міста. Вона була ідеальною кандидатурою, щоб я поділилася з нею своєю бідою. Адже вона завжди вміла зберігати секрети.
Ми побачилися зовсім випадково у супермаркеті. Олеся приїхала провідати своїх батьків та ми зайшли з нею в кафе неподалік, щоб поговорити. Я була дуже рада почути, що у неї все добре. Коли Олеся уважно поглянула на мене та зрозуміла, що у мене щось сталося, подруга лише промовила:
– Розказуй.
– Це вже давно почалося. Відразу після того, як народилися двійнята, Олег почав ходити до іншої жінки. А я була занадто слабка, щоб його прогнати. Йому було абсолютно байдуже на дітей та мій стан. Я тоді зважила всі “за” і “проти” та вирішила, що краще я буду терпіти заради дітей. Вважала, що Олег з часом одумається та нарешті побачить яка чудова у нього сім’я. Відтоді я робила все заради його комфорту. Попри те, що у мене було двоє малих дітей, з якими мені ніхто не допомагав, я старалася бути найкращою господинею та на Олега завжди чекала вдома смачна їжа, випрані сорочки та ідеальний порядок вдома. Крім того, я не примушувала його дивитися за дітьми. Чоловік, наче цього й не помічав та лише сміявся наді мною, – сумно розповіла я.
– Та ти просто свята жінка, так довго це терпіла. Олег твій відразу зрозумів, що все йому зійде з рук, от і став поводити себе як останній покидьок, – співчутливо сказала Олеся.
– Я вважала, що зможу з цим щось зробити. У нас колись було кохання та я з усіх сил робила все, щоб наші стосунки стали такими ж, як і раніше. Однак, як згодом з’ясувалося, це потрібно було лише мені. Якби ти тільки знала, Олеся, як я принижувалася. Відстежувала його коханок, намагалася поговорити з ними надавивши на жалість. Одній навіть сказала, що у мене двоє дітей, просила її покинути Олега, уявляєш. А та жінка лише зневажливо поглянула на мене та нічого не сказала. Інша жінка на моєму місті давно б послала такого чоловіка під три чорти. А я вирішила рятувати сім’ю сама не розуміючи, що ми вже давно не є сім’єю.
Далі я не стрималась та почала плакати. Олеся дала випити мені води, я оговталась та продовжила:
– А нещодавно Олег взагалі сказав, що в наших стосунках потрібно зробити паузу та пішов. Діти питають де їх батько, а у мене немає відповіді на їх запитання. Якось ми зустріли його в торговому центрі, діти так зраділи побачивши його, а він удав, що не впізнав нас та пішов в інший бік. Це остаточно загнало мене в депресію.
– Цей чоловік недостойний тебе, тобі потрібно покінчити з цими стосунками, бо нічого путнього з них не вийде. Ти завжди можеш розраховувати на мою підтримку, – сказала подруга.
– Мабуть, я ще його кохаю та чекаю коли Олег до мене повернеться.
Олеся здивовано поглянула на мене та сказала:
– Як знаєш, це твоє життя. Моя позиція тобі відома.
На цьому й попрощались.
