У нас з чоловіком є вже дорослий син, йому виповнилося вже тринадцять років. Але я завжди мріяла мати донечку. Поговорила з чоловіком, а він нічого проти не мав. Вже за декілька місяців я дізналася новину — я вагітна. Радості не було меж. Раділи всією сім’єю.
Коли я вперше пішла на УЗД мені сказали, що у мене хлопчик. Ну нічого, значить не судилося нам мати донечку, подумала я. Чоловік зрадів й сину. Мій живіт почав рости швидкими темпами. Я була здивована такими розмірами живота, адже з першою вагітністю такого не було.
Але після кожного огляду, лікарі говорили, що все гаразд, дитинка здорова й добре розвивається. А це для мене було головним.
Народила я на день народження чоловіка. День перед цим ще стояла на кухні та готувала різні страви, пекла торт, робила салати. А вже о третій годині ночі у мене розпочалися пологи. Народила я о шостій годині ранку. Пологи були не важкими. Син народився здоровим й міцним. Тільки от мій стан здоров’я мене не задовольняв. Я після народження сина, почала відчувати болі у животі, і вони з кожною хвилиною ставали сильнішими.
Я зрозуміла, що потрібно терміново сказати лікарю. Він оглянув все й мовив негайно зібрати акушерів, адже я знову народжую. Для мене це було великим шоком, від одних пологів не відійшла, а тут наступні. А в голові сотні питань, чому на УЗД не побачили, що у мене двійня? А друга дитина якраз була дівчинка. Народилася зовсім маленькою й тендітною.
Я дуже була щаслива. Одразу подзвонила до чоловіка й сказала:
— Коханий, я народила. Але є одна новина… Не знаю, як ти це приймеш…
— Кохана, не лякай мене! Кажи
— Я народила хлопчика…і дівчинку. У мене двійня!
— Яка радість! Цей день народження я запам’ятаю надовго. Значить одягу й підгузок привезу зараз більше! Бачиш, а ти не вірила, коли я казав, що у тебе такий великий живіт, немов двійню носиш!
Чоловік не міг натішитися, що доля йому послала такий подарунок. А у мене нарешті буде дівчинка, я зможу заплітати їй коси й вибирати сукні! А її брати будуть її оберігати й захищати.
