З дружиною ми познайомилися ще в університеті, разом навчалися на одному курсі. Оксана мені відразу сподобалася, довго я за нею бігав. А коли прозустрічалися 3 місяці, я зробив їй пропозицію. На весіллі мені мій батько подарував свій бізнес, сказав що вже застарий для такого. В нього була невелика мережа продуктових магазинів в декількох містах. Тому доводилося часто їздити у відрядження. Після весілля ми перевелись на заочну форму навчання і зайнялися бізнесом. А ще через два роки в нас народилися двійнята, і Оксана пішла у декрет. Тому прийшлося тягнути справу на собі. Часто приходилось їхати в інше місто корегувати ті, чи інші процеси з поставками. А після того, як діти підросли Оксана не захотіла повертатися, аргументуючи це тим, що їй буде заважко, і влаштувалася до іншої фірми за спеціальністю. За специфікою своєї діяльності, вона раз в місяць їздила у відрядження. Останні півтора року, відрядження стали затягуватися, іноді навіть і до кількох тижнів. Вона аргументувала це тим, що фірма розширяється, і необхідна її присутність як маркетолога. Вона кожного дня телефонувала, запитувала я справи, як діти, говорила як сильно сумує за нами. Добре, що свекруха живе близько, завжди подивиться за дітьми. Да і в мене справи налагодились, штат розширився, і стало більше вільного часу на сім’ю.
Одного разу прийшлося терміново їхати в інше місто домовлятися про поставку товарів нового виробника. Узгодивши всі деталі, ми пройшли в кабінет постачальника для підписання договору. Кабінет був дуже світлим та просторим, але найбільше що привернуло мою увагу, це фотографія на тумбі. На ній був Олександр – мій постачальник, і моя дружина яка його обіймала. Моєму здивуванню не було меж, аж дихати стало важко. Неймовірним зусиллям волі я зібрався з думками та байдужим тоном поцікавився хто на фотографії. Олександр відповів, що це його нова дружина, з якою вони живуть разом в цивільному шлюбі, ось вже півтора року. Після він запросив мене у свій дім, відмітини гарну угоду, заодно познайомити з дружиною, яку він дуже кохає. По дорозі він розповідав яка вона хазяйновита і чудова. Одне, за його словами, було погано, їй часто доводилося їздити у відрядження по роботі. Я дуже хвилювався по дорозі, не знав що мені робити, коли будуть знайомити з моєю ж дружиною. Зайшовши до вітальні, Олександр покликав Оксану, щоб та познайомилася зі мною. Я просто стояв не рухаючись, наче зціпенів коли її побачив. Оксана побачивши мене, стала і стояла на місці, й кроку не могла ступити, а я навіть слова не міг вимовити. Так ми дивились один на одного дуже довго, в крайньому разі, мені так здалося. Я розумів, що зараз мені краще за все просто вийти, я не знав чи зможу себе стримати. Я повернувся і мовчки вийшов з будинку. Їдучи назад додому в мене билася лише одна думка в голові “За що вона так зі мною?”. Я завжди старався для неї, для дітей. Квіти часто дарував, подарунки. Вдома я не міг ні спати, ні їсти, не знаходив собі місця. Я не міг зрозуміти за що вона зі мною так поступила, чим я був гіршим за того чоловіка, за що вона так з дітьми. Проміняла сім’ю не зрозуміло на кого.
Оксана телефонувала, писала, але я не міг їй відповісти, не хотів. Через тиждень подав на розлучення. Сам зателефонував і повідомив, сказав що дітей вона не отримає. Оксана молила, просила, вибачалася, але я все вирішив, ця жінка моїх дітей не отримає. Менше через місяць я продав свій бізнес, зібрав дітей і переїхав в інше місто. Оксані я заборонив бачитись з дітьми, навіть не сказав куди переїхав. Можливо я зробив помилку, і діти зі мною в подальшому не погодяться. Але я не міг зрозуміти, як можна було проміняти своїх дітей, чоловіка на когось іншого.
