Після смерті мами, тато залишився жити один в селі. Ми з братом спочатку часто провідували його. Та потім у кожного своє життя, сім’я, діти. Часу немає кататися. Телефонував до тата кожного дня, але він все одно скучає і просить, щоб приїжджали, і онуків привозили. Та все не так просто. У мого брата Миколи, дружина родом із міста. Про село чула від людей та по телевізору. Коли вперше Микола привіз її знайомитися з батьками, вона була шокована.
Понад усе її бентежило те, що в будинку немає ванної кімнати. Немає гарячої води, помитися немає як. І туалет на вулиці. Вони планували побути три дні, та наступного дня поїхали. Тому, що Елеонора, дружина Миколи впала в істерику, від того, що немає зручностей. Від тих пір брат приїжджав завжди один. Тільки раз привозив свого сина познайомитися з дідусем. Дитині також не сподобалося в селі.
Річ у тім, що наш тато любить котів. Їх у нього три. А так, як мами давно немає, то в будинку прибирається не часто. І то, тільки тоді, коли я приїжджаю, прошу тьотю Олю, щоб прибрала в будинку. Плачу їй за роботу. А так тато не заморочується прибиранням. В той час, коли Микола приїхав зі своїм п’ятирічним сином до тата, в будинку давно не прибиралося. Коти ночують разом із татом. Тому інколи після них залишається купа десь під ліжком. І запах в будинку стоїть такий, що хоч тікай на подвір’я.
Після першого візиту, малий Артур більше не хотів їхати до дідуся. А наш тато не розумів, чому онука більше не привозять до нього. Я одного разу сказав причину, так він на мене образився, тиждень не розмовляли по телефону.
З моїми донечками те ж саме. До дідуся їхати не хочуть. Винуватий все той же запах після котів. Перед тим як привозити доньок, я телефоную тьоті Олі, щоб вона прибрала в будинку, а я, як приїду, заплачу. Та все одно прибирання допомагає, але не дуже. Стійкий запах. Мої донечки гуляють на подвір’ї, в будинок не заходять. Гостюємо години три, а потім додому. Тату хочеться, щоб ми пожили з ним. Він знає причину, по якій діти відмовляються в нього залишатися. Та в усьому обвинувачує нас із братом, що це ми своїх дітей так настроюємо.
А я не хочу наполягати. Якщо мої донечки не бажають їхати, я не заставляю.
