Ми з чоловіком після одруження переїхали жити до нього. Він живе разом з батьками та братом у великому будинку, то ж місця для всіх вистачить.
До того ж ми чекали поповнення, то й інші варіанти свого помешкання не розглядали.
Під час моєї вагітності – свекруха була дуже турботлива і уважна до мене. Навіть чимось мені нагадувала мою маму. Мені навіть інколи було дивно, що чужа жінка може полюбити невістку, наче власну доньку.
Ага, розмріялася!
Лише нас виписали із пологового – на мене скинули всю хатню роботу.
Я повинна була і робити вологе прибирання щодня, бо цим порохом дитина дихає, і готувати сніданки, обіди з трьох страв і вечері на всіх членів родини.
А ще через тиждень зламалася пральна машина і все прання впало на мої руки.
Я все розумію, але ж я лише після пологів, сильно фізично працювати мені важко. У мене грудне немовля, яке потребує щохвилинного догляду.
Та й взагалі, я не наймалася у безкоштовні хатні робітниці.
Одного разу я спробувала щось сказати до свекрухи, а вона мені відповіла:
– Ти, Наталю, живеш в чужому домі на всьому готовому. Їси за наші гроші, одягаєшся теж. Дитину ми твою забезпечуємо. Тому перестань кривитися і берися до роботи. А мені після важкого робочого дня потрібно відпочити.
Від цих слів я проплакала цілу ніч. А зранку хотіла зібрати речі, дитину і піти до своєї мами.
Але ж і стосунки з чоловіком я ламати не хочу.
