Зі своїм чоловіком ми зустрілися кілька років назад. Спільних дітей в нас немає. В Олега є дві доньки Марина – 2 роки і Наталя – 15 років. Недавно, Олег забрав до нас жити старшу доньку. Наталя поступила в училище, і щоб не знімати квартиру, ми забрали її до себе. Я була не проти. Як тільки Наталя почала в нас жити, я вже тоді зрозуміла, що все буде не так просто.
Наталя віднедавна навіть їсти з нами сідати не хоче. Справа в тому, що ми звикли їсти з однієї посуди. Нам так зручно з чоловіком. Навіщо забруднювати купу посуду, якщо можна брати їжу з однієї миски, а щоб не падало на стіл, під виделкою ми підтримуємо їжу кусочком хліба. Це вже як традиція, і мені це подобається.
Таким методом ми їмо все, як першу страву так і другу. І все нас влаштовувало. Наталя спочатку теж з нами їла, а потім я стала помічати, що донька чоловіка почала сідати їсти перед нами або після нас, не з нами.
Я якось намагалася пояснити їй, що це така невелика традиція, що так негарно з її сторони. Наталя на мене образилася, і закрилася в своїй кімнаті. Після тієї розмови, вона все частіше закривається в своїй кімнаті, начебто вчиться.
Коли гукаю її до столу, вона говорить, що зайнята, їй ніколи – уроки. А після того, як ми з чоловіком поїмо, вона спускається на кухню і їсть сама. Коли я намагалася поговорити з чоловіком, донести до нього, щоб він поговорив з донькою, він сказав щоб я не лізла до його дитини, нехай робить все що хоче. Після того, мені вже не зручно їй щось говорити.
Для чого воно мені?
