Не так давно ми з чоловіком святкували третій рік нашого шлюбу. Й у нас все добре, можна сказати, прекрасно, якби не негатив, який на нас постійно виливає свекруха. Її поведінку я ніяк не можу зрозуміти, чи знайти її якесь пояснення. Почну з того, що вона вважає себе нашою «великою мамою», що має точно знати, що ми їмо, куди ходимо, хто до нас приходить, які фільми ми дивимось і які носки купуємо. Загалом, вона вважає себе центром керування всього, що з нами відбувається й що нас стосується.
Вона постійно намагається втрутитися у наше життя. Дійшло до того, що ми, навіть, річниці святкували разом з нею, бо спекатися ми її не могли. Минулого року нам вдалось «втекти» від неї на День святого Валентина й після цього вона влаштувала нам скандал й сказала, що ми невдячні, що так з нею вчинили.
Загалом, вона сильно образилась на нас й це було однією з останніх крапель у чаші мого терпіння. Тоді я її й виговорилась, щоб вона брала приклад з моєї мами, яка спокійно живе власним життям й не лізе у наше, хоча також не має з ким святкувати різні свята, окрім нас.
Чоловік розділив моє бачення ситуацій й перед Новим роком повідомив її, що святкувати ми будемо з друзями, але до неї заїдемо перед початком святкування, щоб привітати й подарувати подарунок.
Чоловік нагадав її про це й за тиждень до святкування, а коли ми приїхали до неї 31 грудня, то були приємно здивовані, побачивши накритий стіл і на мить вирішивши, що свекруха нарешті знайшла собі друзів, або запросила сусідів, щоб святкувати разом.
Але коли м її сказали, що нам час їхати, бо всі друзі вже зібралися, то вона влаштувала нам скандал, що ми такі погані покидаємо її саму, а вона скільки смакоти для нас приготувала. Ми й не знали, що сказати, бо у гості до неї приїхали сестра чоловіка з сім’єю й «одну святкувати» ми її точно не залишали.
Після цього вона з нами не розмовляє й ігнорує будь-які наші спроби помиритися, хоча й сестра чоловіка розповідає, що вона постійно про нас розпитує. Можливо, хтось опинявся у схожій ситуації? Як тут бути?
