Ця історія колись відбулася з моїм батьком. У нього була тітка, яка не мала ні дітей, ні чоловіка. Спочатку тітка Тамара винаймала житло, а згодом придбала собі однокімнатну квартиру.
Згодом тітка серйозно захворіла та стала лежачою. Одна проживати вона не могла, бо їй потрібний був постійний догляд. В родині почалися суперечки з приводу того хто доглядатиме за тіткою та кому дістанеться її квартира. Родина у батька хоч і невелика, але не дружна, усі ласі до грошей та за квартиру почався величезний скандал.
Батько пропонував продати квартиру та влаштувати тітку Тамару в будинок для літніх людей. Та родичі на це не погодились. Інший варіант, який пропонували родичі: продати квартиру, винайняти для тітки житло та найняти доглядальницю. Проте в інших родичів виникли заперечення, мовляв, не гоже літній людині на чужих квартирах жити.
Родичі зібралися на нараду, щоб прийняти правильне рішення. Проте дійти до спільного знаменника родичам ніяк не вдавалося. Піклуватися про тітку Тамару ніхто не хотів, всіх цікавила лише квартира.
У кожного були на неї свої плани: хтось збирався на відпочинок за кордон, хтось планував взяти іпотеку, у когось в планах було відкриття власного бізнесу, інші родичі завдяки цим грошам хотіли оплатити навчання своєї дитини за кордоном. Були й такі, що хотіли самі жити в тій квартирі, адже не мали власного житла.
Що про це все думає тітка Тамара мало кого цікавило, у неї навіть забули запитати.
Найбільш свідомим в цій ситуації був мій батько, він сказав, що якщо варіант з будинком для літніх людей родичі не беруть до уваги, то хай тітка Тамара сама вирішує з ким проживатиме і кому віддасть свою квартиру.
Родичі почали кричати, що це відповідальність і місця у них немає, у навичок догляду за хворими людьми у них немає.
Сімейна нарада ні до чого не привела, всі розсварилися в пух і прах та розійшлися по домівках.
Потім почалася друга частина цього жаху. Родичі по черзі ходили до тітки Тамари в гості та переконували її переписати на них квартиру, а коли вона запитувала хто її доглядатиме, то починали говорити незрозумілими реченнями.
В результаті мій батько прийшов до тітки Тамари, запропонував нашу допомогу, тітка погодилась та вони з нотаріусом оформили спадок на мого батька. Ми забрали тітку до себе, квартиру продали якнайшвидше та поклали гроші в надійний банк.
Що тоді почалося, телефон батька був аж червоний від дзвінків родичів, вони регулярно до нас приходили та висловлювали своє невдоволення. А тітка Тамара так їм і сказала: “Ви ж самі не хотіли за мною доглядати, то чого тепер сюди ходите, мені такі родичі не потрібні“. Батько заблокував їх номери та пригрозив викликати поліцію, якщо вони не перестануть приходити до нас додому. Тепер маємо спокій.
