Ось настав очікуваний день і я народила донечку, що стало для мене справжнім випробуванням стосунків з рідною матір’ю.
Вона взяла відпустку і дуже хотіла допомагати мені з дитиною. Кожен її приїзд до нас додому закінчувався моєї істерикою і сльозами. Я від неї дізналася, що я неправильно годую – надто часто, тому перегодовую. Через те, мабуть, дитина погано спить. Можливо, тому й мерзне. Вона неспокійна, бо перегодована.
Звісно, що мене це дуже ранило. Було відчуття, що я найгірша мама в світі і в мене нічого не виходить.
Після важких пологів найважчим випробуванням для мене стали допомога мами і геморой. Думаю, що ці два моменти якось між собою пов’язані.
Пам’ятаю,коли прийшло молоко і груди роздуло до 4 розміру. Я намагалася зберігати спокій. Відбивалася від маминих намагань мене зціджувати чи масажувати. Після її відходу я постійно плакала.
Я тоді не знала, як можна вибудувати кордон між нами. Загалом, як краще вирішити це питання.Як може допомогти мені в цьому чоловік.
Я не розуміла, але гостро відчувала, що з цим треба закінчувати, що через мамині досікування я виснажена емоційно і фізично.
Тоді в один з днів, коли моє терпіння дійшло до межі, я попросила Андрія вигнати маму з дому і зробити так, щоб вона не приїжджала більше мені допомагати.
Тепер я можу сказати, що я тоді все зробила правильно для себе і своєї сім’ї. Це мій непростий досвід, який досить жорстко мене травмував після пологів.
Коли вже все позаду, я спокійно можу сказати – бережіть свій стан. Цінуйте власний час з малюком. Вишиковуйте кордони з людьми, які вас травмують. Не зливайте енергію на суперечки, сварки, напругу, вона вам потрібна для материнства, для малюка. Не намагайтеся всім догодити. Відчувайте свої потреби. Маску спершу на себе, а потім на дитину.
Цікаво, у кого ще були проблеми в спілкуванні з бабусею, коли у вас народилася дитина? Як ви їх вирішили?
