Я сильно хвилювалася за свою єдину доньку. Злата красива та розумна дівчина. Приємна у спілкуванні, дуже гостинна та ласкава. У неї багато друзів та знайомих. Я ніколи не чула кривого слова про свою дитину, лише похвалу та компліменти за відмінне виховання. Та чомусь у свої 32 роки вона досі не змогла зустріти того самого.
Тому коли дочка зізналася мені, що зустрічається з одним чоловіком, я щиро зраділа. Вони познайомилися на курсах підвищення кваліфікації. Андрій, її хлопець, старший за віком та вже був одруженим. Від першого шлюбу має сина. Це мене насторожило, але псувати щастя доньки я не збиралася. Головне, що їй він до душі.
Після їхнього одруження мої стосунки з дочкою сильно змінилися. Андрій сердився, коли вона після роботи заходила до мене в гості. Нам не можна було зустрічатися на вихідних, щоб провести час разом. Тепер я могла побачити її лише на свята і те на кілька годин. Ми передзвонювалися, коли Злата була на роботі, щоб її чоловік не знав.
Нещодавно мені повідомили, що я стану бабусею. Це звичайно радісна новина, але мене не покидають тривожні думки, що Злата живе зі справжнім тираном. Тепер зрозуміло, чому його перший шлюб розпався. З таким характером не кожна жінка може витримати.
Чому зять так ставиться до мене не знаю. Я не влажу у їхні стосунки, ніколи не приїжджаю без попередження, завжди поводжу себе з ним мило та стримано. Мені здається, що Злата боїться свого чоловіка, тому й обмежила своє спілкування зі мною. Раптом він взагалі заборонить нам бачитися та спілкуватися?
Дуже боляче матері спостерігати, що її дитина нещасна. Ще жахливіше те, що я нічого не можу з цим зробити.
