Знайома мого чоловіка постійно плаче, що у неї нема грошей. А сама має дві дорогі іномарки і розкішну квартиру в центрі міста.
Працювати – так вона жодного дня в своєму житті не працювала. У неї то батьки були при посадах, то коханці заможні люди і обдаровували її з усіх сторін.
От тільки молодість і краса, вони ж поняття не вічні. То ж і у Влади вони почали по трохи згасати.
Батьки вийшли на пенсію і більше не в змозі їй допомагати, а коханці покинули. Мабуть ті чоловіки знайшли собі молодших і красивіших дівчат.
То ж Влада залишилася сама однісінька, та ще й розбитого корита. Ні чоловіка, ні дітей, ні роботи.

Хоча, навіть якби була робота – вона б і не працювала. Якщо хочеш працювати – завжди знайдеш якусь роботу.
Та й хіба вона щось вміє. Вона знається лиш на брендах одягу, взуття, косметики. А більше в її пустій голові і нічого нема.
Якось я прийшла до свого чоловіка в офіс на роботу, а його помічниця сказала, що він пішов в кафе на першому поверсі із Владою.
Я спустилася на ліфті до них і почула:
– Денис, ну я зовсім не маю грошей. Робота – це не для мене. Ну познайом мене із якимось не бідним чоловіком. Я вже дальше не матиму чим машину заправити. – говорила Влада.
Мені стало і смішно і грішно. Ну хіба ж мій чоловік Денис похожий на сутенера?!
Я підійшла до них і присіла за їхній столик, навіть дозволу запитувати не стала.
Влада навіть не зніяковіла. Вона продовжила свою розмову.
– Можливо в тебе є на приміті якийсь хороший одружений чоловік?
Тут я уже не стрималася. На мене як надійшла хвиля обурень, яка накрила мене з головою – то я і зірвалася. Я виплеснула їй все, що про неї думаю. Я була наче вулкан, у якого почалося виверження.
Наприкінці я їй порадила або одну із автівок продати, або таки пошукати роботу.

Вона ж з легкістю може влаштуватися до парфумерного магазину консультантом, або до якогось магазину із дорогим одягом.
Однак справа в тому, що вона не хоче працювати.
Людина просто звикла жити на всьому готовому і кататися наче сир в маслі.
Всі її турботи на протязі цих років були примітивними: якого кольору намалювати нігті, яке плаття одягнути на вечерю та який аромат підійде до цих туфельок.
А є жінки, які ніколи не одягали розкішних суконь і не фарбували нігті. Вони, наче коні, працюють з раннього ранку до пізнього вечора.
А тут принцеса знайшлася.
Це ж як себе потрібно не поважати, щоб шукати спонсора. І не народити дитину, хай просто для себе, не для чоловіка. А Владі, на хвилиночку, уже скоро тридцять вісім років.
Своє життя вона просто розтратила на якісь дурниці і відмовляється усвідомлювати свої помилки.







