Побачив що Олена бліда лежить нерухомо. Волосся розкидалося по подушці. Почав будити. Що це з нею?

Геннадій жив своїми почуттями, своїм я. Його не турбувало, що поруч завжди знаходиться дружина. Так повинно бути. Коли зранку прокидається, сніданок чекає його. Але Геннадію не подобається. Йому все не так. І те, що коли Олена біжить на роботу, обов’язково прийде поцілує його. А чоловік від того аж біситься, але не промовляє нічого. Навіщо? Сваритися не хоче. Нехай усе йде як є. Вона вважає, що він стомлюється на роботі, тому дає можливість відпочити.

А Геннадія все дратує. Як Олена ходить, як розмовляє, як жує. Він все помічає. Інколи порівнює її з іншими жінками, на яких часто скаржаться чоловіки. Начебто його дружина краща за них, але все одно його дратує. Своїм сюсюканням навколо нього. Помиє, прибереться у квартирі, наготує їсти. Його чекає, немов вперше на побаченні. Вся аж світиться, коли Геннадій поруч. А він не розуміє. Як вона не бачить його роздратування.

Сьогодні Олена почувається зле. Чоловіку не стала говорити. Він у неї такий заклопотаний. На першому місці робота. Гроші приносить додому хороші. Його потрібно жаліти. А те, що вона занедужала, то нічого, пройде. Зателефонувала на роботу, попросила відгул. Відлежиться, і все нормально. Адже потрібно приготувати вечерю, випрасувати білизну, витерти пилюку. Геннадій прийде з роботи, щоб ходила весела, для чого чоловіку хвилюватися.Але до вечора Олена не підвелася. Коли Геннадій зайшов у квартиру, не почув звичного смачного запаху з кухні. Навкруги тихо. Він пройшов у вітальню, і побачив що Олена бліда лежить нерухомо. Волосся розкидалося по подушці. Він підійшов до неї, почав будити. Що це з нею? Дружина вся гаряча. Не довго думаючи, викликав швидку допомогу. Коли Олену везли в лікарню, лікар сказав, що встигли вчасно. Якби ще трохи, то не спасли.

Геннадій ходить по квартирі. Вдома тихо. Ніхто не запитає, як він провів день, не годує смачною вечерею. Не розстелила ліжко, і не подала рушничок. Як же він жив, не помічаючи поруч люблячої дружини? Адже йому не спало на думку, що від неї залежить, весь затишок, який у його домі існує. Він не може залишитися без неї, не може. Найрідніша у світі. Як цього не помічав. Зациклився на собі й не бачив дорогу для себе людину поруч.

Геннадій зібрав необхідні речі, і швиденько поїхав у лікарню. Його не впускали. Говорили, щоб їхав додому, зранку приїде. Але чоловік не йшов. Він хотів бачити свою дружину, сидіти поруч, держати її за руку. Медсестра покликала лікаря. Той дозволив Геннадію бути поруч з Оленою. Чоловік тримав дружину за руку, говорив як він її кохає. Просив змилуватися і не покидати його. Вона, найкраще і найцінніше, що є в його житті.

Коли Геннадій відкрив очі, дружина дивилася на нього з посмішкою. Сьогодні їй краще. Чоловік шептав, як кохає її, і зробить усе, щоб вона поправилася. Він поїхав додому зварив їсти, годував з ложечки. Весь час повторяв: тільки видужуй. На ніч знову залишався біля Олени. За неділю дружина почувалася набагато краще. Геннадій же весь худий, замучений, але щасливий. На цей раз все обійшлося. Надалі він піклуватиметься про Олену, щоб знову не повторився приступ. Він так її кохає.