Ікона пов’язана з Почаївським монастирем на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Ікона з’явилася в середині 16 століття. Митрополит Неофіт їхав з Константинополя та заїхав у Волинь, щоб завітати до однієї дворянки. Він залишив їй привезену з Константинополя ікону. Згодом люди стали помічати, що ікона світиться. А через 50 років перед іконою зцілився брат дворянки. Потім вона передала ікону в храм, що розмістився на Почаївській горі.
В ікони люди просять зцілення від недугів та визволення з полону. Наприклад, брат дворянки зцілився перед іконою – йому повернувся зір. Тому особливо ця ікона допомагає людям з вадами зору.
Почаївська Успенська Лавра (м. Почаїв, Тернопільська обл)
Всі чудеса, які були при Почаївській іконі, неможливо описати, їх було безліч. Розповімо лише про два із них.
Один почаївський монах потрапив в полон до татар. З болем в серці він згадував величний Почаїв, його святині і храми, монастирські богослужіння. Особливо сумував він про настання свята Успіння Пресвятої Богородиці. В сльозах він благав Пречисту Богородицю позбавити його від полону. Раптом він себе побачив на Почаївській горі біля воріт обителі, в руках у нього були кайдани, в яких він був закутий. З радістю увійшов він в храм, зі сльозами упав перед святою іконою і подякував Богоматір за своє чудесне спасіння.
Дивну допомогу явила Пресвята Богородиця в 1675 році, коли турки взяли в облогу Почаївський монастир. Сили були нерівні, і всю надію братія поклала на Богоматір. День і ніч зі сльозами молилися ченці перед Її чудотворним образом. Ігумен звелів співати акафіст Богоматері. Коли заспівали, над храмом явилася Божа Матір. Її оточували Ангели в військових строях і з мечами, подібними до блискавок. Пресвята Діва стояла в променистому сяйві сильніше сонячного, і розпускала Свій омофор, як би покриваючи Почаївську обитель.
Турки дивилися і тремтіли від страху; деякі пускали стріли в небесних воїнів, але стріли поверталися і ранили їх самих. Іншим здавалося, що небесні воїни женуться за ними, вони кидалися один на одного і вбивали один одного. Нарешті турки, покидавши зброю, кинулися бігти.
Цариця Небесна Почаївська без будь-якої різниці допомагає всім, хто звертається до Неї за допомогою.
