Мій син вже п’ятнадцять років одружений, з Оксаною вони ще з дитинства дружили. Ми були сусідами з її батьками. І ми й вони мали невеликий бізнес, коли діти побралися то ми й свати все віддали Саші й Оксані. Вона також єдина дитина в сім’ї.
За ці роки вони змогли добре стати на ноги, розвинули великий бізнес, розширили його на все місто. Мають велику квартиру, дачу, машини. Онуки мої, а їх троє, навчаються в найкращих ліцеях. Все в них гаразд. Не подобається лише те, що часто наші знайомі та родичі жаліються, що живуть бідно, а мої діти ні в чому не мають потреби. Та хіба ж вони не працюють? Мені здається, що то все заздрість.
Та що мене стало тривожити. Річ в тому, що до мене стали доходити чутки, що у невістки з’явився хтось на стороні. Ця звістка мене дуже розхвилювала, я почала придивлятися до стосунків сина й невістки. Та ніяких змін не помітила, вони такі ж як і п’ятнадцять років тому, завжди уважні один до одного. Я дуже хвилююся, що це може бути правдою. Бо ж що тоді має бути? У них же діти, як вони будуть їх ділити, бо нехай вже нажите майно, якась поділять, а от діточки мене хвилюють.
Може це все наклепи через заздрість. Бо розповіла мені про це моя далека родичка, яка завжди жаліється на своїх бідних і нещасних дітей. А в моїх завжди шукає щось погане. Я не хочу це переказувати синові, не дай Боже посію між ними якісь сумніви. А я так боюся, що вони колись розлучаться.
Порадитись не маю з ким, ні сватів, ні мого чоловіка вже немає. Тому й пишу до чужих людей, може хто знає як мені бути, може в когось була подібна ситуація в сім’ї.
