Близько тижня тому в моєї племінниці було свято. В неї був її перший ювілей – п’ять рочків. Її батьки, сестра мого чоловіка разом зі своїм обранцем, влаштовували свято в своєму будинку, який їм свекри сестри мого чоловіка подарували на весілля.
Ми подарували іменинниці красиву велику ляльку іграшкову, таку, яку вона хотіла, бо питались в сестри, якій маленькій подобаються. А батькам племінниці дали конверт з грошима, бо самі прекрасно розуміємо, що такі свята важко влаштовувати, а тим більше з такою кількістю гостей та розваг для діточок.
І ось прийшов час привітань. Племінниця задула свічки на святковому торті та отримувала привітання. Дійшла черга до моєї свекрухи, яка слізно вітала свою онучку та, присівши, щоб бути приблизно на рівні з іменинницею, та дістала з пакунку оксамитову коробочку, а в ній золотий ланцюжок.
Всі взялись плескати та вітати маленьку дівчинку, а ми стояли з чоловіком як вкопані. Все б нічого, але декілька тижнів тому було день народження нашого сина, на яке ми не запросили багато людей, а лише найрідніших.
Навіть мої батьки, що жили в селі, приїхали, щоб відсвяткувати це сімейне свято. І я досі пам’ятаю, як свекруха подарувала моєму сину пачку недорогих фломастерів і альбом. Він, звісно, дуже радів подарунку, адже він дитина, та й малювати йому подобається.
Але ця ситуація виглядає так, ніби онуку від своєї доньки свекруха любить більше, ніж онука від свого сина. Чим він гірший? Чим не такий? Мене чоловік стримав, щоб я не влаштувала скандал, адже в середині все кипіло. Ми поїхали додому, щоб не псувати дитяче свято. А потім, через декілька днів, чоловік провів серйозну розмову з матір’ю.
Тоді вона приїхала до нас та подарувала нашому сину також золотого браслета, мовляв пам’ять вже не та, бо ж вона стара жінка, от і забула його взяти і подарувати браслет на День Народження онука, але по ціннику з датою, який висів на браслеті, видно було, що то далеко не правда. Але я вже до цього не чіплялась…
