Коли менша дочка вийшла заміж, я розпрощалася зі своєю трикімнатною квартирою остаточно. Обміняла її на двокімнатну з доплатою. Ключі від помешкання вручила дочці, благословляючи на щасливе подружнє життя, а доплату старшому сину – він давно хотів купити нову машину. Хоч Олег й відмовлявся брати гроші, бо він, бачте, вже дорослий, сам заробляє, сказала, щоб відставив онукам. Колись пригодиться.
Сама переїхала жити у село. У мене там батьківщина, будинок ще від дідуся залишився. Умови житлові, я ж там щорічно порядки підтримувала, город садила за садом доглядала. Наче відчувала душа, що в цьому місці мені доведеться останні дні доживати.
Не скажу вам, що мені сумно одній. Хто живе у селі, той знає, що за цілий день буває нема коли й присісти. Мені подобалася ця рутина, все влаштовувало. Діти про маму не забували. Часто навідувалися в гості, то на Різдво, то на Пасху. На канікули так взагалі приїздять на декілька тижнів й онуків залишають. У сина дочка, у дочки – син.
Я завжди їм усім рада, але останнім часом роки вже не ті. Відчуваю втому, важко всьому давати раду самій. Та й до гостей готуватися потрібно. Постелити постіль, збити подушки, прибрати у кімнатах, наготувати їжі щонайменше на три дні. Родина велика, у кожного власні вподобання, хочеться ж усім догодити. Діти, коли у гості збираються, телефонують, замовляють, хто що хоче. Раніше готувала без проблем, а тепер варикоз замучив, ноги постійно болять.
Але ж не можу я дітям сказати, щоб не приїжджали або ж зустрічати усіх звичайним печивом і чаєм. От і доводиться пити знеболювальні та мовчки терпіти біль. Це ж і робота біля дому стає, поки у мене гості. Було б добре, якби син траву покосив, а дочка город просапала. Тільки вони навіть не запропонують допомогти, а я попросити соромлюся. Ще подумають, що мама їх використовує навмисне.
Подруга моя каже, що я з привітом. Як це соромитися попросити допомоги у рідних дітей. «А їм хто все життя допомагав? Тепер настала черга обмінятися ролями й побути старенькою мамою, яка вже не все може» – каже вона мені, коли я в черговий раз скаржуся на проблеми зі здоров’ям та купу справ біля дому.
От думаю, напишу, запитаю в інших, чи допомагають вам ваші дорослі діти?
