Галя у 20 років вийшла заміж і пішла у невістки. Життя з свекрухою не ладилося. Які б дії не робила Галя, все було не так. Матір постійно налаштовувала сина проти дружини.
“Ото, пильнуй, Олежику свою Галю, бо вже село гомонить, що вона роги тобі наставляє!”,-повчала сина мама.
Не так готуєш, не так переш, не так город сапаєш, не так подивилася… Словом, дві хазяйки в одному домі не могли зжитися. Олег просив дружину потерпіти. На роботі в місті обіцяли дати службову квартиру. Галя терпіла, і чекала чоловіка щовечора з роботи. Олег щодня повертався додому в село, а сам працював на фірмі у райцентрі. Ось так Галина і терпіла. І все мріяла як буде сама собі хазяйка, які шпалери вибере у кімнати, який посуд. Спочатку Галя народила доньку, а через 2 роки сина. Свекруха онуків дуже любила. Діти були схожі на батька, а не на нелюбу невістку. Діти підросли, і Галя пішла працювати в колгосп в їдальню. Галина була спритна до роботи, а ще дуже красива, ” кров з молоком”. Олег дуже її ревнував. Адже вона в самому соку була, хоч воду з лиця пий. Кожен намагався їй комплімент відважити. Ще матір постійно доливала олії у вогонь.

Олег скаженів від ревнощів. Бувало, підійде до їдальні, сховається за стовп і спостерігає за дружиною.
А вона стоїть на роздачі, посміхається і всім “смачного” бажає. Олег почав переконувати дружину сісти вдома, або піти ще раз у декрет, але вона і слухати нічого не хоче.
Ото придумав, навіть і не подумаю. Ось квартира своя скоро буде, кожна гривня на рахунку. Ремонт треба буде зробити, меблі купити. Старшенька Орися до школи в перший клас буде йти, теж треба гроші.
Буду працювати там, де працювала. А мати все шулікою біля Галини в’ється, потрібно терміново забирати дружину і дітей і вити своє гніздо. Матір щовечора ще більше накручувала сина:
Синочку, твоя Галка зі слабким передком. Дивись, роги наставить, отямитися не встигнеш.
Олег став заглядати в чарку. У такому стані приходив додому і падав спати.
Галина плакала і не розуміла, у чому її вина. Щоночі Олег з дружиною був ласкавий і привітний. За ці ночі можна було все віддати і терпіти.
Одного дня “добра” сусідка прибігла до свекрухи і шепнула її дещо, та й втекла.
Свекруха фурією влетіла до невістки в кімнату:
Тебе вчора бачили в погребі, і не одну. Ти геть сором втратила? Хто тобі допомагав овочі перебирати? Зізнавайся!
По-перше, ми були не одні, нас було п’ять чоловік. Якщо мені не вірите, то у завідуючої столовою запитайте!
Ну-ну, поживи до вечора, нехай Олежик повернеться ввечері додому, то буде тобі!,-кричала свекруха.
Пізно ввечері Олег прийшов додому напідпитку, а матір тут як тут. На вушко все йому нашептала. Діти вже спали. Олег підлетів до Галі і давай її виховувати стусанами. Повалив на підлогу, був би її забив, якби не його батько їх не розборонив. Вранці Галя зібрала свої речі у дві сумки, вдягла дітей, і пішла в колгосп звільнятися.
Свекруха як побачила її, відразу підбігла і додому веліла йти, щоб сорому не наганяти на їхню родину.
Не буду я нікуди йти. Вам мене не шкода, а чому я повинна вас жаліти. – кинула це Галя в очі свекрусі і пішла тихенько селом. Галя поїхала до мами в сусідню область. Відходити від “хорошого життя”. Олег зі свекрухою безліч разів приїздив благав повернутися. Свекруха кидалася в ноги, просила пробачити її, що намовляла сина. Галина була незворушна. Життя одне, не треба жити тільки для того, аби задовільняти чиїсь забаганки.
Галина стояла на своєму.
Ноги моєї більше у Вашому домі не буде!
Минули роки, життя почало налагоджуватися. Галина заочно закінчила навчання на бухгалтера, вдруге вийшла заміж, пішла працювати. Другий чоловік добрий та лагідний. У них народилися двійнята.
Тут прийшла Галі телеграма, що свекор віддав Богу душу.
Він був хорошою людиною, тому Галина вирішила з дітьми поїхати на похорони дідуся, провести його в останню путь.
Галя приїхала на своєму авто, діти підросли. Орися справжня красуня, як мама. Микитка спортивний, кмітливий хлопчик.
Олег як побачив їх, обімлів. В ноги впав, прощення став вимолювати. Свекруха плаче, онуків цілує, просить не їхати.
Який же я був дурень. Скільки дружин у мене після тебе було, але краще не знайшов. Зруйнував сам своє життя ревнощами.
Життя все розставило на свої місця. Діти виросли, Галина щаслива та має душевний спокій. А головне поруч з нею чоловік, який не заважає жити, дихати на повні груди. А хто знає, якби її життя склалося, якби вона пробачила тоді побої першого чоловіка? А свекруха кусає лікті, постаріла, але нічого не вдієш. Життя-бурна ріка, двічі в неї не ввійдеш…