Я стала перед дзеркалом, стояла, дивилася і не могла повірити очам. Невже я така стара? Пів року тому розпочався мій відпочинок, але за такий короткий термін, я встигла довести себе до жахливого стану.
Якось так виходить, що я приймаю ванну раз на тиждень, тому в мене постійно брудні коси, зализані в жахливий хвіст. Одягнута я в стару, розтягнуту кофтину та брудні штани. У цьому одягу можу ходити понад місяць. Яскраво виражені мішки під очима, як у панди. Розповідаю це все і не розумію, як я могла це допустити. Невже все так і залишиться до кінця моїх днів?
Більш ніж впевнена, що мій зовнішній вигляд, лякав не тільки мене, а й всіх людей. Таке враження, що загубилася в часі та просторі. Якщо так подумати, то недавно, пів року тому, я йшла на роботу в елегантному пальті, на підборах, з красивою зачіскою та макіяжем. Куди це зникло? Чому я так запустила себе? Невже мені так плювати на свій зовнішній вигляд?
Чомусь згадала, як проходили мої дні протягом двох останніх місяців: телевізор, книги, газети, кухня, прибирання, самоізоляція. Можна сказати, що ці два місяці були максимально лінивими. Син запросив мене до них в гості на святкування Нового Року. Що мені одягати і як я буду виглядати, мене не турбувало.
Одягнула перші штани та кофту, що впали в око. Головне, щоб було зручно, а все інше – байдуже. Про макіяж та зачіску навіть і не думала. Якось і подарунки забула купити дітям та внукам. Прийшла в гості, сіла за стіл та не могла стримати своє незадоволення до конкретних страв. Також я насварила дітей, що купили такі дорогі подарунки.
Я трохи часу побула в них, потім вони зібрали мені деякі продукти, і поїхала додому. А там все по-старому. Лежала на дивані, читала або книгу, або газету, дивилася новини, серіали, могла інколи встати прибрати. А пів року тому я стабільно щоранку бігала, займалася йогою, час від часу практикувала медитацію, слідкувала за харчуванням. А ще любила інколи виходити з подругами на каву чи бокал вина. На цей час, глянула в дзеркало і складається таке враження, що мені не 61, а 90!
Десь сім хвилин стояла та дивилася на себе, аж тут раптово хтось зателефонував, я вирвалася з полону своїх думок. Телефонував син. Він переживав, що я, як, де я, оскільки не відповідала на повідомлення. Були різдвяні канікули та син разом з його сім’єю поїхали відпочивати в Туреччину. Якось ця інформація вилетіла з моєї голови. Як так? Сама не розуміла. На кінець розмови, син, сказав, що скоро приїде в гості.
Почувши цю новину, треба було негайно поприбирати у квартирі, себе до ладу привести, щоб не було соромно.
Пощастило, що хоча б це пам’ятаю, як робити.
До приїзду сина я була в повній бойовій готовності. Ще навіть часу вистачило, аби щось приготувати. Проте не вистачило часу, аби придбати подарунки.
Знаєте, а все-таки минулий рік мене навчив, що якби там життя не складалося, кожна жінка повинна дбати, щоб стабільно на місяць у неї з’являлася нова білизна. І не важливо чи вона їй потрібна чи ні. Ми повинні дбати про своє фізичне здоров’я та тілобудову. Наприклад, щоранку бігати або ходити, йога чи спорт. Будь-що, головне, аби вам подобалося. І звісно, щоб була присутня стабільність.
Не беріть з мене приклад та приймайте ванну мінімум три рази на тиждень.
Живіть для себе. Одягайтеся завжди зі смаком, не забувайте про зачіски та макіяж, біжутерії. Якщо нема для кого бути красивою, то не забувайте, що у вас є ви.
Було б чудово, аби призвичаїлися планувати день, адже час буде проходити продуктивніше. Плани можуть бути розписані або ж просто в думках. Байдуже. Головне, аби ви були вмотивовані піднятися з ліжка та діяти.
Постійно тримайтеся в тонусі. А якщо нема сил, розслабилися чи здалися, ідіть до дзеркала та все, як рукою зніме.
