Марина Олександрівна тільки прийшла додому після нічної зміни. Вже було о пів на першу, жінка дуже стомилася, тому й вирішила поспати. Жили вони з чоловіком удвох, син вже виріс й пішов давно з батьківського дому.
Прокинулася Марина Олександрівна вже під вечір від телефонного дзвінка. Їй телефонував коханий онук Василько. Він тихенько прошепотів у слухавку бабусі : “Його немає вдома? Можна я прийду?“. А жіночка зі сльозами на очах у відповідь сказала, що немає і Василько може сміливо приходити до бабусі.
Тільки Марині Олександрівні нічим було пригощати свого онука, тому вона швидко зібралася та побігла до магазину купувати щось смачненьке для Василька. І ось прийшов хлопчик, він був переляканий, спочатку обійшов всі кімнати й перевірив чи немає нікого вдома. Потім вже щасливий побіг до ванної кімнати мити руки та сідати за стіл пити смачний бабусин чай з печивом.
Поки онук пив чайок, бабуся дивилася на нього та роздумувала про те, яка видалася доля у хлопчика. Його батьки розійшлися ще коли він був зовсім малесенький. І з того часу син Марини Олександрівни не признавав своєї дитини. Він сам не допомагав Васильку і забороняв бачитися своїй родичам з ним, в тому числі та матері. А Василь дуже любить свого тата і постійно цікавиться у бабусі про його життя.
Не пощастило хлопчику і з мамою також. Після розлучення вона зовсім забула про свого сина і почала вести розгульне життя. З весь період вона змінила вже чоловіків п’ять. А коли у неї з’являвся новий коханець, то на свого Василька вона не звертала уваги. Ось і зараз такий період. Вона пішла жити до свого чергового залицяльника і залишила восьмирічного сина жити одного без їжі та тепла. Тому і Василько дуже часто бігає до своїх бабусі й дідуся. Вони його дуже люблять, оберігають та доглядають попри всі слова власного сина.
Вони не розуміють як їхній рідний син міг вирости такою людиною. Адже виховували вони його добрим та люблячим. І коли він закінчував школу, та навіть університет, то таким і залишався. А за останні роки дуже змінився. Адже тільки найчерствіша та найбайдужіша людина відвернеться від власного сина та покине його напризволяще.
