Син у мене єдиний і ним я дуже дорожу. Чоловік каже, що я надто його опікую та не даю жити власним життям. Та це все пусті слова. Хто ще має дбати про свою дитину, якщо не мама. Діти моїх хороших подруг уже давно вийшли заміж чи одружилися, деякі навіть встигли народити дітей. А от мій Арсен з цим не поспішає. І правильно робить! Йому потрібна особлива дівчина, яка буде варта мого дорогого сина. Віддавати його абикому я не збираюся.
Між нами є домовленість: поки Арсен не придбає власне житло, він житиме біля нас. Як на мене, то хай би все життя жив, не знаю як я буду без нього. Працює він у мене юристом у маркетинговій компанії. Часто їздить у відрядження на різні тренінги та семінари. Робота йому подобається, а головне приносить гарний прибуток. Тож ми з батьком пишаємося соєю дитиною.
От знову Арсена відправляли на чергове засідання. Моє материнське серце було неспокійне. Тривога не вщухала, довелося навіть приймати валер’янку. Нарешті Арсен повернувся додому живий здоровий. Мабуть, мої хвилювання виявилися марними. Аж раптом за сином у квартиру заходить якась незнайома дівчина.
«Мамо, тату, знайомтеся – це Алла. Моя кохана дівчина. Знаю, це схоже на справжнє божевілля, але я закохався з першого погляду й збираюся одружитися». Ми з чоловіком стояли, ошелешені, й не знали як реагувати. Першим оговтався батько. Почав знайомитися з невісткою та запрошувати до вітальні, висловлюючи слова привітання.
Поки сім’я вечеряла та розповідала веселі історії із життя я спостерігала за цією Аллою. Нічим непримітна сіра мишка. Чому вона сподобалася моєму красеню-сину не зрозуміло. За столом вона поводила себе стримано. Багато не розмовляла, сміялася у відповідь на жарти, не розпитувала те, чого знати не слід. Допомогла мені прибрати зі столу та перемити посуд. Коли я запропонувала залишитися на ніч, подякувала й ввічливо відмовилася. Мовляв, не хоче нас турбувати й уже замовила номер в готелі.
Син провів наречену до таксі й повернувся. Певно, він розумів, що треба дещо нам пояснити. Першою розмову розпочала я. Сказала, що не потрібно так поспішати. Варто придивитися один до одного. Спробувати трішки пожити разом, а вже потім приймати таке серйозне рішення, як одруження. Мої доводи були марними. Арсен повідомив, що Алла вагітна. Термін ще дуже маленький, тому вони хочуть зробити весілля якнайшвидше. От тобі й маєш! Не даремно у мене серце боліло. Я відчувала щось не ладне.
Я вирішила діяти по-тихому. Сказала сину, що дійсно рада за нього й не гоже нашій невістці жити в готелі. Нехай завтра ж переїжджає жити до нас. Поки син був на роботі я завантажувала Аллу важкою роботою по дому. Дівчина ніколи мені не перечила й все тихо виконувала. Оскільки вагітним не можна підіймати нічого важкого, я вирішила терміново перетягти диван й стіл. На вечір у дівчини розболівся живіт, тоді я відпустила її до кімнати відпочити. Я сподівалася, що вона сама втече від Арсена, не витримавши важкої роботи. Та схоже перестаралася. На сьомому місяці в Алли почалася кровотеча, її забрали до лікарні. Лікар повідомив, що дівчина буде народжувати. Ввечері ми з сином поїхали провідати невістку 1 нам повідомили радісну новину: і породілля й дитина живі здорові.
