Некохана
Дарина з дитинства ненавиділа своє ім’я. Застаріле, з бабусіними коренями. Коли вона підросла, мати розповіла, що в батька в молодості була пасія — гаряча й приваблива Дарина. Він закохався в неї, а та відкинула його почуття та вийшла заміж за іншого.
— Потім зустрів мене. А коли народилася ти, він назвав тебе її іменем. Так і не зміг забути юнацьке кохання, — спокійно говорила мати.
— І ти не ревнуєш його?
— Ні. Він любить і нас обох. А перше кохання люди пам’ятають завжди. І в тебе колись буде таке саме. — Мати гладила Дарину по голові.
— А та його Дарина теж була такою потворною? — бунтувала дівчинка.
— Що за дурниці! Пам’ятаєш казку про потворне каченя? Якщо тобі так не подобається ім’я, зможеш змінити його, коли виростеш. Яке б ти хотіла? — заспокоювала мати.
Дарина стояла перед дзеркалом і вимовляла різні імена, приміряючи їх, немов сукні. Але жодне не підходило. Вона зітхнула, розуміючи, що від зміни імені красивішою не стане. Адже не ім’я робить людину. Та й звикла вона до нього.
Але Дарина сумнівалася, що хтось кохатиме її так, як батько — свою Дарину. Бліде волосся невиразного відтінку, маленькі вузькі очі, гострий підборіддя. Одним словом — непоказна.
Батько любив Дарину майже так само сильно, як випити. По дорозі з роботи часто заходив у дешеву корчму. А коли нап’ється, ставав лагідним. Обов’язково ніс доньці щось: то шоколадку, то цукерки, то іграшку. Якщо не встигав купити, просто давав гроші. Дарина збирала їх і купувала собі те, що хотіла.
Коли вона закінчувала школу, батько помер. Йшов додому, а на березі річки діти гралися. М’яч упав у воду, і він пішов його дістати. Був п’яний, потонув.
Мати проклинала його за те, що залишив їх із донькою самих. Як жити далі? Даринці треба навчатися, а на що? Яке майбутнє її чекає в невеликому селі?
Даринка горювала за батьком. Вона не хотіла нікуди їхати, але мати наполАле мати наполігла, і Дарина поїхала у велике місто, де її чекали нові випробування, зради й маленькі радості — але врешті вона зрозуміла, що справжнє щастя не в тому, щоб бути коханою, а в тому, щоб любити самій.
