Я не з тих людей, хто залишиться осторонь, коли у кого трапляється неприємність. Але цього разу за мою хоробрість мені віддячили не так, як годиться.
В той вечір я проводив свою дівчину додому та ми йшли через парк. Раптом поруч з нами почулися якісь крики. Я сказав Аліні залишатися на місці, а сам пішов подивитися що це коїться.
Пройшовши декілька метрів за кущами я побачив, що це свариться подружня пара, обоє в стані алкогольного сп’яніння. Чоловік поводить себе дуже погано стосовно своєї дружини: називає її лайливими словами та розпускає руки. Дружина теж добра: не мовчить у відповідь та дає йому здачу. Мені ледве вистачило сили, щоб їх розборонити.
Аліна зняла все на телефон та викликала поліцію.
Поліціянти не забарилися та стали з’ясовувати обставини. Парочка хуліганів аж протверезішала, стали поводити себе як законослухняні громадяни та всю провину скинули на мене.
Тоді я подумав, що ночуватиму сьогодні у відділку. Вирішив, що це останній раз коли я допомагаю в подібній ситуації. Проте в нашу розмову втрутилася моя дівчина, яка показала відео зняте на її телефон. Яка ж Аліна у мене розумниця.
Працівники поліції все зрозуміли та забрали парочку у відділок, щоб вони прийшли до тями, а мені з Аліною подякували за мій вчинок.
Цей випадок ми довго згадували з моєю дівчиною. Під моїм оком довго ще красувався синець, який свідчив про мій героїзм.
Не знаю як правильно чинити в таких ситуаціях, щоб і людям допомогти, і самому не постраждати. Може, хтось підкаже.
