Половина квартири належить мені, тому я маю повне право тут жити. I я все-таки переїхав до батька, але дуже про це пожалів. Батько дуже змінився, перестав зі мною розмовляти, у нас навіть в холодильнику окремі полички для їжі. Атмосфера вдома стала сильно напруженою.

Після того, як мами на стало, батько жив сам один. Цієї осені йому виповнилося уже 65 років. Одружуватися вдруге він не поспішав, проте спілкувався з однією жінкою доволі часто.

Жіночку звали Марина, в основному вона проживала на своїй дачі, приїжджала погостювати до батька на декілька днів та поверталася до себе додому. Так тривало декілька років. У неї шикарна дача з чудовим садом, також тітка Марина має сина та двоє онуків. Вона говорила, що вже звикла жити на дачі та сумує за атмосферними ранками та вечорами, адже у місті гамірно та брудно. Так казав батько, а правда це чи ні мені було все одно.

Я був на 100 відсотків зайнятий своїм життям, яке було доволі непростим. Я винаймав житло, з дружиною був давно розлучений та це не заважало їй періодично мене діставати та звинувачувати в усіх своїх бідах. Мій син був уже дорослим, мав свою сім’ю. Все, що було йому потрібне та що від мене залежало я йому дав.

Батько проживав в трикімнатній квартирі, в якій вони колись з мамою жили. Я запитав батька чи можна, щоб я до нього переїхав. Удвох веселіше, та й мені в моєму віці винаймати житло якось не солідно. Він категорично відмовився. Я взагалі не розумів причин.

Я хотів розв’язати це питання по-доброму. Взагалі, половина квартири належить мені, тому я маю повне право тут жити. Згодом я все-таки переїхав до батька, але дуже про це пожалів. Батько дуже змінився, перестав зі мною розмовляти, у нас навіть в холодильнику окремі полички для їжі. Атмосфера вдома стала сильно напруженою.

Першим мовчанку порушив я сказавши, що якщо йому так погано зі мною жити, то ми можемо цю квартиру продати, а гроші розділити або розміняти її на дві менші. Та батька ні один з варіантів не влаштував, він хоче, щоб усе було як раніше, коли я винаймав житло, а він проживав в цій квартирі та періодично приймав у себе в гостях тітку Марину. А тепер я став заважати його щастю та через мене він не може будувати своє особисте життя. А не знав що на це сказати, тому і промовчав.

Тітка Марина поки перестала приїжджати до батька, батько на мене через це ще більше образився. Взагалі, вона мені здається підозрілою та я вважаю, що на своїй дачі вона живе не сама, а зі своїм законним чоловіком, а мій батько для неї всього лише розвага. Хоча, може й таке бути, що батько про все знає, а мені не говорить.

Поки ми так і живемо разом, виходу з ситуації, що склалася так і не знайшли. Можливо, хтось підкаже що нам робити.

Оцініть статтю
Дюшес
Половина квартири належить мені, тому я маю повне право тут жити. I я все-таки переїхав до батька, але дуже про це пожалів. Батько дуже змінився, перестав зі мною розмовляти, у нас навіть в холодильнику окремі полички для їжі. Атмосфера вдома стала сильно напруженою.