Загалом я не з ревнивих. У шлюбі вже майже десяток років. Ніколи не мала у звичці контролювати чоловіка, вивертати його кишені в пошуках доказів зради, нишком переглядати його телефон, прискіпливо шукати волосся на сидінні його машини. Однак останнім часом зауважила, що з ним коїться щось не те. Жіноче серце підказувало – він мене зраджує.
Я не стала влаштовувати йому допитів чи висліджувати його походеньки у вихідні. Це було для мене занадто низько. Пішла у гараж і заглянула в його машину – в бардачку лежала пачка з презервативами.
Акуратно відкрила кожен і посипала червоним перцем і знову упакувала все, як було до того.
У вихідний чоловік зіслався на те, що його товариш просить допомогти відремонтувати автомобіль і поїхав.
Через кілька годин до мене зателефонувала подруга і почала просити поради. Вона, мовляв, зустрічалася зі своїм хлопцем і після контакту з ним у неї всередині все горить. Мабуть, чимось заразилася. Що робити?
Чоловік також повернувся додому стривожений. Довго вмивався у ванній, потім зізнався, що у нього виникли проблеми зі статевим органом – пече, наче окропом облили.
Я сказала, щоб пакував чемодан і йшов жити до Людочки – у неї теж усе пече. Він вирячився на мене, мов вперше побачив.
З того часу в мене сім’ї все гаразд. Хоч подругу, звісно, я втратила.
