Фірмі в якій працює Олександр, ювілей. Десять років від дня відкриття. Чоловік працює з самого початку. Тому вважає, що йому також вручить премію, як працівнику, який працює від дня відкриття. На корпоративні зберуться всі співробітники їхнього відділу. Олександр збирався ретельно. Адже хочеться виглядати як найкраще. Він чоловік не одружений. Можливо приглянеться йому хтось зі співробітниць.
В призначений час Олександр був на місці. Всі жінки їхнього відділу виглядали яскраво. Але вони не дивилися на тихого непримітного чоловіка. Тому походивши поміж людей, сів за столиком, в кутку залу. Коли роздавали подарунки, Олександру премії не видали, як він очікував. Замість цього подарували м’яку іграшку. Дівиці, які дарували подарунки, весело сміялися, побачивши вираз обличчя Олександра. Йому стало ніяково. Адже сміялися з нього.
Вечір втратив свою привабливість. Чоловік не дочекавшись, поки запросять до столу, пішов із вечірки. Йому сумно і незручно, що з нього сміються. Такого раніше не було. Чому наразі? Олександр уважно подивився на себе в дзеркало. Все добре на ньому сидить. Чому ж тоді сміються? Він йшов тихою вулицею. Поспішати немає куди. Вдома холостяцька квартира, незатишно. Живе один, ніхто його не чекає.
Попереду побачив тендітну постать. Коли підійшов ближче, дівчина плакала. Олександру ніяково. Він дістав із кишені м’яку іграшку і вручив дівчині. Вона схлипуючи взяла, подякувала. Вони йшли поруч мовчки. Далі розговорилися. Дівчину звати Даша. Сьогодні її звільнили з роботи. Вдома мама з татом п’ють. Додому взагалі йти не хочеться. Тому дівчина гуляє вулицями. Поки ще тепла погода, приємно пройтися вечірнім містом.
Вони розмовляли. Спочатку, щоб не мовчати. Потім розговорилися. Даша розповіла, що працювала на хазяїна. В кіоску. А сьогодні він заявив, що Даша йому більше не потрібна. Говорили, що іншу дівчину знайшов, більш зговірливу. До Даші чіплявся, але вона віднадила, от і звільнив. Так якась копійка, а якщо вдома сяде, то зовсім нічого. На батьків немає надії. Вони самі чекають, щоб донька гроші давала на випивку.
Олександр запропонував зайти до нього чаю попити. Він взагалі голодний. Адже не вдалося йому поїсти. З Дашею на кухні чистили картоплю, смажили яйця. В той вечір вечеря видалася Олександру найсмачнішою. Вони з дівчиною розмовляли до світанку. Чоловік запропонував Даші залишитися з ним. Він оберігатиме її. Адже дивлячись на тендітну дівчину, так і хочеться її захищати, оберігати. За ті кілька годин, що вони знайомі, Олександру здавалося, що знає Дашу давно.
Від тих пір не розлучаються. Коли чоловік згадує той подарунок, з якого так сміялися. Наразі дякує за нього. Дівчата з відділу дивуються, чому дякує? Вони просто для сміху. Але Олександр знає, що якби не та м’яка іграшка, можливо і пройшов мимо своєї долі. Дашу прийняли на роботу до їхнього офісу. Працюють разом. Колеги по роботі дивуються, коли встиг знайти таку гарну дівчину? Вони хочуть познайомитися. Але Олександр повідомив, що вони одружуються. Чим розчарував чоловічу половину.
Олександр і Даша не розлучаються ні на мить. Два одиноких серця знайшли одне одного. Життя в них налагоджується. Дівчина з квартири Олександра зуміла зробити милий дім. Гроші, які вони вдвох заробляють намагаються заощаджувати. У відпустку планують поїхати відпочити. Адже медового місяця в них не було.
