Потрібна порада: сестра вимагає, щоб я поділила свою квартиру, а батьки її підтримують. Як тут бути? Допоможіть порадою. Ситуація така: після смерті моєї бабусі у спадок мені з сестрою залишилася двокімнатна квартира, яку батьки вирішили продати, а гроші поділити між нами навпіл. Нас обох це повністю влаштувало. На той момент я ще жила у батьків, а Галина лише вийшла заміж і переїхала до чоловіка.
Виручених від продажу грошей мені вистачило на те, щоб придбати в іпотеку квартиру в споруджуваному будинку. Я вклала в неї також всі свої заощадження, щоб виплати відсотків були мінімальні. Через рік я вже заїхала в свою нову квартиру, а ще через шість місяців змогла повністю погасити іпотеку і почала капітальний ремонт.
Галина ж за ці два роки не відмовляла собі в задоволеннях. Вона і чоловік кілька разів побували за кордоном – в багатьох країнах Європи. Вечеряли тільки в дорогих ресторанах, купували брендовий одяг. Вона навіть сміялася наді мною, говорила, що я «не вмію насолоджуватися життям».
І ось через два роки Галина з чоловіком розлучилися. І він вигнав її зі своєї квартири. Спочатку нічого поганого не віщувало, як то кажуть. Але через кілька місяців після розлучення все частіше в розмовах з сестрою я стала помічати її невдоволення тим, що вона змушена жити у батьків, в той час як я «кайфую» в окремій квартирі. Я настільки ніяковіла, що навіть не знала, як реагувати: з одного боку, людина в розлученні, у неї горе, боїшся образити, з іншого – я ж не винна в її нинішньому становищі.
Розв’язка наступила на Великдень. Всі зібралися у батьків відзначити свято. І тут, за столом, сестра знову заводить свою пісню про те, що мені добре в своїй квартирі, горя не відаю, а їй зараз важко після зради чоловіка, так і ще свого кута немає. Я розлютилася (це мені вже набридло), але не встигла відповісти, як батьки стали дружно підтримувати сестру: мовляв, що тобі варто, продай квартиру, гроші поділіть і купіть собі по маленькій однокімнатній подалі від центру. Мовляв, втомилися ми жити з дітьми, і для себе пожити хочемо.
Сказати, що я була в шоці і перебуваю в ньому досі – це не сказати нічого. Я вкладала в квартиру не тільки спадок, а й свої заощадження, а потім практично всю зарплату, обмежуючи себе у всьому, щоб швидше виплатити іпотеку. Робила дорогий ремонт на свої ж гроші, ні у кого нічого не просила, і тут повинна з якоїсь причини продати свою квартиру. Я ж не просила сестру тринькати гроші, вона ж теж могла вкласти їх у нерухомість або ще що-небудь.
Допоможіть, будь ласка, вирішити. Я на роздоріжжі. З батьками і сестрою посварилися на Великдень, з того часу вони подзвонили мені двічі і кожен раз заводили розмову про продаж квартири. Мені щиро шкода сестру і з батьками сваритися не хочеться. Але хіба я зобов’язана продавати те, у що вклала стільки сил, грошей і часу?
Поділіться, будь ласка, власними думками щодо цієї ситуації.
