У нас з дружиною робочий день починається в один і той же час, тому ми завжди виходимо разом із дому.
Сьогодні ми проспали та виходили з дому з дуже великим поспіхом та лише біля ліфта дружина зрозуміла, що забула вдома гаманець. Я сказав, що зараз його їй принесу, а вона сим часом хай викличе ліфт.
Гаманець мав бути в іншій її сумочці, яку вона брала на роботу вчора. Ну ви ж знаєте тих жінок, у них цих сумок так багато, що вони забувають у якій з них що лежить.
Поруч з гаманцем лежав згорнутий клаптик паперу, а поцікавився що там написано. Від побаченого мене кинуло в холод: “П’ятниця, 18:00, Кафе “Вікторія”. Я швидко згорнув клаптик паперу та поклав собі в кишеню, взяв гаманець дружин, зачинив двері у квартиру та з важкими думками попрямував до ліфта.
На роботі я не міг ні про що думати окрім як про цю записку, у мене ніяк з голови не йшло те, що я там побачив. Невже дружина мені зраджує? Але за всі роки подружнього життя я навіть і не міг про це подумати.
З дружиною своїми переживаннями я вирішив не ділитися. Боявся почути те, що мені не сподобається та змінить назавжди моє життя. Цієї ночі я не міг спати взагалі, важкі думки крутилися в моїй голові. Лише під ранок я трішки поспав.
З великим нетерпінням я чекав коли настане п’ятниця та на годиннику виб’є 18:00, щоб на власні очі побачити що ж такого заплановано в кафе “Вікторія” та хто там чекатиме на мою дружину.
Коли я підійшов до цього кафе увесь на нервах та зайшов всередину, там уже зібралися усі мої рідні та друзі, вони всі були гарно одягнені та кричали: “Вітаємо!” А з чим вітаємо? Мене? Я зовсім забув, що сьогодні ж мій День народження! Потрібно менше працювати! До мене підійшла дружина зі словами:
– Пробач за розіграш, ти стільки багато працюєш, що я передбачила те, що і про свій День народження ти забудеш, тому і вирішила влаштувати для тебе сюрприз.
Так оригінально з Днем народження мене ще ніхто не вітав та й не потрібно більше подібних вітань.
