**Розкол і примирення**
15 квітня
Сімейні бурі — річ підступна. До шлюбу Софія й гадки не мала, що життя з родичами чоловіка стане таким випробуванням. Вона зростала у дружній родині, де сварки були рідкістю, тому сподівалася, що її обійдуть подібні негаразди. Історії колег про свекрух вона вважала перебільшеними — з нею ж такого точно не станеться.
Після весілля Софія та Богдан оселилися у його матері, Ганни Петрівни, у її затишній, але тісній двокімнатній квартирі в невеликому місті під Львовом. Свекруха зустріла невістку привітно, і перші місяці все йшло гладко. Діти поки що не входили у плани — молодята мріяли накопичити на власне житло.
Богдан працював у великій IT-компанії й зарплата дозволяла будувати плани. Софія теж працювала, але заробляла менше — у місцевій школі вчителем. Ганна Петрівна була доброзичливою, але мала звичку роздавати поради, які спочатку здавалися невинними.
Софія намагалася не реагувати, але з часом свекруха все частіше втручалася в їхнє життя. Тон її порад ставав усе більш наста— Ганно Петрівно, — сказала Софія, відчуваючи, як напруга залишає її тіло, — давайте жити дружньо, як колись.
