«Я нікому нічого не винен, а тим паче братові дружини і своєму тещі й тестю!» – саме цього принципу я дотримуюся і буду дотримуватися у житті.
У мене із сім’єю моєї дружини взагалі-то нормальні стосунки. Але іноді бувають випадки, коли ситуація виходить з-під контролю. А все через те, що рідні моєї дружини вважають, що завжди повинно бути тільки так, як заведено у їхній сім’ї. До речі, їх навіть не цікавить, що я з іншої родини і що своє життя буду влаштовувати так, як цього сам захочу.
Ось до прикладу ситуація, яка трапилася нещодавно. Тесть з тещею вирішили до нас у гості приїхати. Давно не бачилися. Аж тут телефонує брат моєї дружини, Микола. Характер у нього нестерпний. Дуже любить розказувати, як повинно бути і що треба робити. Ну прямо як тесть із тещею разом взяті!
– Привіт, Макс! Чув, до вас мати з батьком їдуть.
– Так післязавтра мають приїхати! – відповідаю я.
– То слухай, я так подумав і вирішив, що буде чудесно, якщо ти приготуєш шашлик та юшку, як батько наш на багатті готує. Можу тобі знову рецепт підказати. А ще не забудь улюбленого тестя на риболовлю зводити. Нагадаю тобі, що мама п’є тільки домашню наливку і любить тільки натуральну ікру. То ти вже за це потурбуйся. А за інше – впевнений: Дарина зробить все, як у нас вдома. А ввечері обов’язково за столом новини ввімкни. Може, вони самі посоромляться сказати. Але ж це наша традиція. І не включай кондиціонер, бо минулого разу мама кашляла сильно після того, як від вас приїхала.
Я спокійно вислухав його і відповів:
– Дякую за поради. Та зроблю так, як я запланував. За їжу, кажу зразу, ми відштовхуємося від фінансів. Якщо ви на свята купуєте червону ікру – купуйте й надалі. А ми що приготуємо, то те й буде. Я на риболовлю не ходжу. Це по-друге. Не мастак я і не любитель рибу ловити. Як Олександр Петрович забажає, то хай і йде. По-третє, новини у нас ніхто не дивиться, тому що у цей час ми з Дариною ходимо на тренування. За кондиціонер – так і бути. Потерплю трохи, щоб теща не захворіла.
– Розумієш, Макс у нас у сім’ї прийнято…
Але я обірвав його розмову:
– Миколо, я нікому нічого не винен. Ні тобі, ні твоїй мамі, ні батькові. У мене своя сім’я. У нас свої традиції. І тут господар – я! – і поклав слухавку.
Я ні в кого на повідку йти не збираюся. Один раз прогнуся – потім все життя буду винен. Ні, це моя остаточна позиція. Хай потім гніваються на мене, але у своїй сім’ї ми з дружиною керуємо, а не наші родичі.
