До 35 років я жив разом з мамою. Оскільки пенсія у неї була мала, то всі витрати на харчування і комуналку взяв на себе.
Нещодавно одружився і перейшов жити до дружини. Вона виховувала дочку від першого шлюбу. Я перестав давати гроші матері, оскільки дружина вважала, що й так я мало заробляю. Між іншим, вона також працює і заробляє не так вже й мало. Правда, в сімейний бюджет вона власних грошей не віддає. Дитину також вдягає і навчає за мої гроші.
Після кількох місяців одруження я на вихідні вирішив провідати маму, допомогти їй у господарстві. Коли заглянув у холодильник, то був шокований – там було пусто. Зовсім пусто.
Я зрозумів – після мого від’їзду мамі не вистачає грошей на харчування. Всю пенсію з’їдає аптека і сплата комунальних послуг. Тому знову віддав їй частину грошей зі своєї зарплати – 3 тисячі.
Вдома зізнався дружині, що вимушений допомагати трохи мамі. По-іншому – помре з голоду.
Вона обурилася. Сказала, що у мене й так мала зарплата. Так, на сьогодні я заробляю 11 тисяч. Можливо, й мало. Але поки що не можу знайти більш оплачуваної роботи. А маму не можу залишати без копійки на хліб.
-Може, менше грошей тратити на одежу?- запитав я.
Це ще більше рознервувало дружину. Адже треба подумати про відпочинок на морі і відкладати гроші вже сьогодні. Ось і дитина з вересня піде в школу. Їй також треба багато чого купити.
Я сказав, що шукаю підробіток.
Після цієї сварки у наші стосунки увійшов холод. Дружина перестала звертати на мене увагу. Я для неї тепер був лише гаманцем і не більше. Почав жаліти, що поспішив з одруженням. Адже з матір’ю було добре, як і їй зі мною.
Нещодавно дізнався, що дружина вагітна. Отож, потрібні ще більші витрати. Посилено шукаю більш оплачувану роботу. Також думаю, чи зможу догодити дружині і водночас не залишати без допомоги матір, бо точно без мене не виживе.
Проте й треба якось поставити на місце дружину, щоб розуміла, що чоловік не гаманець. Щоб він міг і мав силу заробляти більше, до нього треба ставитися з повагою.
