Одного разу пережив дивну історію, яка досі не виходить з голови.
Повертався пізно ввечері додому. Це вже була перша ночі. Захотів купити водички мінеральної, тому зупинився неподалік нічного супермаркету. Вийшов на вулицю, а на лавочці дідусь сидить і вигляд у нього не зовсім здоровий.
Підходжу до дідуся і питаю, чи в нього все нормально. Він показує, що серце дихати не дає. Чекає на швидку. Люди викликали.
-Коли викликали? – питаю.
-Ну години три тому, – відповідає.
Мені чомусь не хотілося залишати старого серед ночі на лавочці. Допомагаю йому зайти в машину і везу його в лікарню.
Двері в закладі скрізь зачинені. Дзвоню до чергового. Він показує, що треба заїжджати з іншої сторони. Тут прохід зачинений. І вказує, щоб я вирулював на стоянку, що за метрів 300 від лікарні.
Дід не має сили рухатися самостійно. Я беру його на руки і заходжу з ним через вказаний вхід. Чергова медсестра вимагає документи. Я кажу, що в нас нема документів. Пояснюю їй ситуацію.
Вона каже, що її це не цікавить. Коли нема документів, то лікування цілком платне. Я пояснюю, що в людини проблеми з серцем, може померти – йому потрібна невідкладна допомога. А медсестра і далі своє торочить, бо вона не може дідуся оформити в лікарню.
Виймаю дві сотні і наказую, негайно надайте допомогу людині. Якщо з ним щось трапиться – відповідатимете ви.
Лікар взяв старого на візок і повіз у палату, а мені наказ чекати результатів аналізів. Можливо, ще щось буде потрібне.
Поки я в телефоні залипав, збігла година, виглянув лікар і вручив мені список, що треба купити. Крім медикаментів, там були вписані тапочки, рушник, піжама і таке інше.
Я заскочив у нічний універмаг, купив усе, що міг. У аптеці придбав різні ліки. Зайшов тихенько в палату і поставив усе на тумбочці. А дідуля не спав, повертається і просить, щоб заглянув до його рідних і повідомив, що з ним усе добре.
Глянув на адресу і зрозумів, що доведеться ще пів дня по місту возитися. Дідусь проживав на окраїні міста.
Уже була майже четверта ночі. Постукав акуратно в двері. Мені відчинила доволі принадна дівчина. Я пояснив з чим до них завітав. Поки все розповів, на столі вже парував чай. Кінець ночі перебув у цій родині – втома давала своє.
А дівчина мені справді дуже сподобалася. Так я і в них залишився. Живемо разом уже п’ятий рік.
