Поступово ми провели до будинку тітки воду, а згодом і газ. Потім облаштували всі зручності у хаті. Потім я знайшла будинок тітки на сайті нерухомості.
Моїй тітці, Олені, вже сімдесят вісім років. Вона має дві сестри одна з них моя мама. Тітка Олена була одружена щонайменше десять разів. Її останній чоловік помер десять років тому. Дітей своїх тітка не мала. Вони з чоловіком жили у старій хаті, в якій ніколи не було ніяких благ цивілізації. Дім складався з двох кімнат, а туалет був на подвірї.
Чоловік тітки Олени був, як то кажуть у нас, справжньою легендою села. Ми часто навідувалися до них. Молодша сестра тітки мешкала в Швеції. Сестри підтримували зв’язок переважно телефоном.
Після смерті чоловіка тітки довелося частіше навідуватися до неї. За власні гривні ми купували для неї дрова й вугілля. Допомагали саджати й доглядати город. Ніколи нічого не брали від тітки. Ми не раз пропонували їй переїхати до нас у місто, але вона наполягала, що не може жити у місті не така моя вдача, казала.
Крок за кроком ми провели їй воду, потім підключили газ. Облаштували всі міські зручності в хаті: побудували лазню на подвірї, перекрили дах. Все робили для того, щоб тітці Олені було комфортно жити на селі. В знак вдячності тітка Олена запевняла, що заповість цей дім нашим дітям.
Їздили ми до неї з кожної потреби. А згодом виявилось, що тітка поїхала до Швеції, пожити з молодшою сестрою. Як так, якщо раніше майже не спілкувались, а тепер прокинулася така сестринська любов? А будинок? Вона сказала, поки лишайте як є.
Я подумала тоді, що скільки б не мінялися стосунки між сестрами, можливо, тітка Олена ще повернеться. І в сестри з Швеції своя велика родина чоловік і доросла донька. Всі разом мешкали під одним дахом.
Ключі від тітчиного дому були у нас, і ми надумали наступних вихідних навідатися й перевірити, чи все гаразд. Та наш ключ до замка вже не підійшов його поміняли, а на паркані великою білою фарбою було написано Продається.
Повернувшись додому, я знайшла тітчин будинок на сайті нерухомості. Зателефонувала ріелтору. Зясувалося, що дім уже продали майже за двісті тисяч гривень. Я не подзвонила до тітки, бо була дуже ображена.
Якби не ті гроші, які ми вклали у будинок, він був би нічого не вартий. Через місяць тітка Олена подзвонила й сказала, що продала дім, а гроші дала своїй племінниці доньці сестри з Швеції. Тепер не знаю, як дивитися у вічі чоловікові, адже й наші гроші вкладали у тітчин дім…
