«Повертайтесь командувати у свій дім!» – почала кричати на мене невістка. І навіщо я сюди знову прийшла, якщо знала, що нікому не потрібна…

– Останні роки Новий рік я зустрічала з подругами, та так вийшло, що цьогоріч всі до дітей та внуків поїхали, от і вирішила я зустріти це свято самотньо з олів’є та привітанням президента.

Але коли про мої плани дізнався син, то почав запрошувати зустрічати Новий рік з ними, я спочатку відмовилась, але він таки мене вмовив! – ділиться зажурено Надія Панасівна.

У спадок сину дісталася невеличка однокімнатна квартира, але після одруження й народження першого хлопчика, якому вже, до речі, 10 років, пара прийняла рішення взяти в іпотеку трикімнатну квартиру, а цю здавати в оренду, тим самим покриваючи борги по іпотеці.

Незабаром після їхнього переїзду у них з’явився другий син, якому зараз 6 років.
Юля, невістка пані Надії, дуже горда дівчина, тому стосунки зі свекрухою у них дуже натягнуті. Коли та вперше намагалась давати поради молодій господині, то невістка дала ясно зрозуміти, що для неї має вагу тільки думка її мами й нікого більше.

– Всі претензії моєї невістки у велику товсту книгу не помістяться! Ось, наприклад, за кілька останніх зустрічей, вона мені сказала, що я дітям дарую непотрібні подарунки, що надто часто їм телефону і, що всі мої думки давно застаріли. Коли я намагаюсь до неї щось донести, то немов дражнюсь кісткою з собакою, що готова у будь-який момент розгризти мені кістку.

Та, вже сталось, що до подарунків пані Надії невістка особливо прискіпливо відноситься і постійно їх бракує: то колір не той, то розмір, то не потрібне, то схоже вже є, тощо. Хоча, коли такі ж подарунки дарують її батьки та інші родичі, то Юля і словом не обмовиться, що її щось не подобається. А до поганого відношення до подарунків бабусі Надії Панасівно й дітей почала привчати.

Надія удає, що не помічає цих витівок невістки та того, як вона своїх дітей завжди віддає на канікули своїй мамі й лише за крайньої потреби їй. Вона завжди намагається порадувати своїх внуків та сина, попри те, що невістка виробляє, адже її син поруч з нею щасливий та й онуки люблять свою маму, отже й вона може все це перетерпіти.

– Ось погодилась я з ними Новий рік зустрічати, але чи знає про це невістка? От прийду я туди, а вона не знала, почне очі закатувати та всіма можливими способами демонструвати своє незадоволення. Зіпсую свято і собі й дітям. Син же мене переконав, що вона все знає й удобрює його позицію, тому я таки не стала відмовлятися. За декілька годин до початку Нового року мене забрав син і відразу по приїзду до них, я почала вручати всім подарунки. У мене був піднесений настрій і я думала, якби шкодувала, якби залишилися на одинці дома.

Так я потім я оглянулась навколо, то у мене ледь серце не стало. Там такий безлад був, що страшно й уявити, всі у піжамах і ні одна страва ще не готова. Невістка пояснила мені, що їжу вони замовили, а прибере вона пізніше, бо втомлена, тільки з роботи прийшла.

Я не хотіла відкладати й з допомогою меншого внука почала всюди протирати пил та мити ванну. Син тим часом мив посуд на кухні та прибирав там. Невістка ж продовжувала лежати на дивані й перебувати у напівсні. Працює вона в офісі і я не могла повірити, що від роботи за комп’ютером можна так втомитися, тому й назвала її ледаркою.

zen.yandex.ru

Я оглянулась й помітила, що й старшого внука ніде не має, виявилось, що весь цей час він був у своїй кімнаті та слухав музику, надіючись, що про нього не згадають. Я влетіла у його кімнату й почала сваритися та говорити, що якщо не стане допомагати, то його телефон опиниться у сміттєвому відрі. Тут і у невістки раптом енергія з’явилася й вона з криком влетіла за мною й почала голосити про те, що я тут не господарка, щоб кимось командувати. Я не могла її зрозуміти. Я її допомагаю, хоча приїхала, як гість, а вона мені ще сміє таке говорити!

Згодом до сварки приєднався й син.

– Так, що сталось? Чому ви знову сваритесь? – запитав син, а я вже не хотіла слухати ні її, ні його, зібрала речі та пішла з цього дому. Повернулась додому, зробила олів’є та зустріла Новий рік з телевізором та сльозами, бо досі не могла змиритися з думкою про те, що зовсім я цій сім’ї не потрібна. Якби я сама не намагалась підтримувати зв’язок, то вони б давно про мене забули.

Я оце недавно читала, що можна знайти собі людину, що буде доглядати за собою, щоб ти на неї квартиру переписала. Отак і я зроблю. Якщо мій син не може захистити мене перед невісткою, то і від мене він нічого не отримає, як і онуки, що пам’ятають про мене тільки тоді, коли я їм нагадує про своє існування.

Як би ви вчинили на місці свекрухи?

 

 

Оцініть статтю
Дюшес
«Повертайтесь командувати у свій дім!» – почала кричати на мене невістка. І навіщо я сюди знову прийшла, якщо знала, що нікому не потрібна…
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.