Ми з моїм братом Антоном дуже близькі. Він старший від мене лише на два роки, тому у нас багато спільного. Обоє давно вже закінчили навчання, влаштувалися на роботу. Я одружився, а в Антона є дівчина. Та наша звичка проводити час разом нікуди не поділася. За традицією ми всією нашою компанією зібралися у відпустку поїхати на море.
Брат запропонував їхати машиною його подруги Олени. Ми з дружиною погодилися. Заздалегідь забронювали місця у невеличкому готелі біля Одеси, зібрали речі та відправилися в дорогу.
Все було прекрасно. Погода сонячна, пляж чистий та малолюдний, вода прохолодна. Оскільки ми відпочивали не у самій Одесі, а у близькому селищі, то тут не було масового напливу людей.Ввечері ми виходили на прогулянку, проводили час разом.
В суботу нам обіцяли місцеву шоу-програму. Ми домовилися піти подивитися на виставу усі разом. Добре, що в останній вечір нашого відпочинку є чим зайнятися. Ось ми стукаємо в номер до брата та його дівчини, але натомість тиша. Ніхто не відчиняє. Коли я став телефонувати Антону запитати, де вони, брат не брав слухавку. Адміністратор готелю підказав нам, що наші друзі з’їхали ще вранці.
За допомогою місцевих ми з дружиною доїхали до Одеси, а там – придбали квитки на потяг. Оскільки ми не бронювали заздалегідь, квитки обійшлися нам набагато дорожче.
Поверталися ми додому дві доби. На роботу я вийшов на день пізніше від зазначеного. Довелося писати пояснювальну та отримати штраф. Коли я нарешті зв’язався з братом, той пояснив, що його дівчині Олені стало скучно й вона захотіла додому.
Відтепер ми з дружиною відпочиватимемо лише удвох.
