Андрій ріс добрим хлопчиком. Його добротою з раннього дитинства користувалися всі, хто хоч інколи спілкувався з Андрієм. Вдома вся робота у квартирі була на хлопцю. Мама навіть гордилася, що виховала такого помічника. В школі дівчата просили в нього купити булочку чи щось інше. Андрій залишався голодним, але дівчатам не відмовляв.
Після закінчення школи пішов працювати. Мама раділа, гроші додому несе, все мамі віддає, собі не залишає. Так і жили довгий час. Андрію виповнилося двадцять п’ять років, коли мама почала говорити про одруження хлопця. Пора й невістку привести, а то один так і залишиться. Та не таланило хлопцю з дівчатами. Ніхто не сприймав його серйозно. Користувалися його добротою, а про відносини з ним не погоджувалися.
Одного разу, йдучи додому після роботи, Андрій помітив на лавці автобусної зупинки, дівчину, яка гірко плакала. Хлопець підійшов до неї, запитав що трапилося. Валя, так її звуть, розповіла, що після смерті мами залишилася жити з вітчимом, який ображав її. От і сьогодні, прийшов п’яний і став чіплятися до неї. Валя втекла з дому, сидить, чекає, поки вітчим засне, щоб потім пробратися у свою кімнату і сидіти там до ранку.
Живе вона в його квартирі, а йти немає куди. Родичів вона не знає. Мама говорила, що посварилася з батьками, коли вони дізналися, що вагітна, вигнали з дому. А хто вони й де живуть, не розповідала. Так Валя й терпить п’яного вітчима. Андрій запропонував піти до нього переночувати, а на ранок щось придумають.
Коли прийшов додому і не один, мама Андрія зраділа, нарешті є дівчина. Але поспішила. За вечерею Валя розповіла про свої поневіряння. Всю ніч мама Андрія думала, не спала. А на ранок покликала Валю до себе пошептатися. Про що вони говорили, хлопцю не призналися. Але Валя залишилася жити в них, і до Андрія ставилася з повагою. Кидала на нього багатозначні погляди.
Через місяць Андрій і Валя одружилися. Чоловік ладен на руках дружину носити. В належний час народився син, чому вся сім’я дуже рада. Хлопчик ріс в любові, всі з ним бавилися. От тільки Валі стало нудно з цими людьми. Додому не повернеться, і з Андрієм жити немає сил. Не кохає його, чого не скажеш про чоловіка. Одного разу Валя заявила, що їде з подругою на роботу в інше місто. Як влаштується, забере Андрія із сином.
Поїхала і пропала. Рік від дружини немає повідомлень. Та в один гарний день приїхала, вагітна. Просила пробачення, говорила, що таке більше не повториться. Мама Андрія намагалася випхати Валю за двері, та Андрій не дав того зробити, пробачив дружині. Народилася дівчинка, чоловік опікується нею, а Валя на цей раз втекла, не поживши й двох місяців, залишивши дочку на чоловіка. Андрій добра душа, виховує двох дітей. Мама свариться, що повісив на свою шию чужу дитину. Та він не чує. Любить обох однаково.
