Він пробував водити дружину до лікарів, але вона тікала звідти, і все починалося спочатку. Не витримавши, одного разу згріб її, пoж _итkи, і вiдвiз до її мами.

Правду говорять, життя прожити, не поле перейти. Цей вислів якраз про життя Юрія і Валентини. Познайомилися вони, коли їхали в одному автобусі. Людей набилося багато тому стояли тісно, та так, що Юрій наступив на ногу Валентини, і не помітив того. Вона намагалася витягнути ногу, але то їй не вдавалося. Дівчина боляче штовхнула чоловіка в бік, від чого він посунувся, і Валентина змогла звільнитися.

З автобуса вийшли разом. Юрій дивився на дівчину, десь бачив, але коли, не може згадати. Тому йшов за нею, намагаючись вибачитися. Адже людей багато, не помітив як наступив на тендітну ніжку. Однак дівчина неприступна. Вона поспішала вперед, щоб відірватися від Юрія. А він все запитував, як її звати. Сказав, що обличчя знайоме, можливо бачилися колись. Валентина не відповідала. Коли підходила до свого будинку, назвала своє ім’я.

Валентина роздивилася хлопця, вже коли йшли дорогою. Так це той Юрій, з яким одного разу знайомила подруга. То було років чотири назад. Вона згадала, а хлопець її не впізнав. На прощання він крикнув, що завтра зустрічатиме її біля будинку в ці години, що сьогодні. Валентина посміхнулася, нехай зустрічає. Вона спеціально пройде раніше. Але щось у тому симпатичному хлопцеві її зачепило.

На другий день Валентина передумала, і йшла додому так, як і вчора. Юрій стояв біля будинку. Так почалися їхні зустрічі, які переросли в кохання. Зустрічалися три роки. Хлопець з перших днів пропонував одружитися, але Валентина не поспішала. Завжди знаходилися причини відтягти весілля. Цього разу не вдалося. Дівчина при надії. Тому одружуватися, поки животик не виріс.

Після народження першої донечки Ані, через чотири роки народився син Саша. Жили добре. Юрій виявився справжнім чоловіком. Забезпечував родину, вдома допомагав дружині в усьому. І так майстер на всі руки. В наш час не часто зустрінеш такого чоловіка. Подруги нахвалювали її Юрія, тому дівчина дорожила чоловіком, щоб якась із подруг не звабила його. А Юрій і так не дивився ні на кого, тільки на свою Валентину.

Роки линули швидко, діти росли. Незабаром Саша закінчує школу. Аня давно живе в іншому місті. Недавно вийшла заміж. Повідомила, що скоро чекайте внука чи внучку. Саша говорив, що поїде вчитися туди, де вчилася Аня, в інше місто. Мама плакала, одні залишаються. Саша обіцяв приїжджати додому часто. Та тільки вдома тиша. Не чути дитячих голосів. Сумують батьки, ніяк не звикнуться з тим, що залишилися одні.

В цей час між подружжям пройшов холодок. Юрій не поспішав додому, як раніше. Валентина все більше віддалялася від чоловіка. Полюбила посиденьки з подругами. Все частіше приходила додому з перегаром. Юрій говорив, що так не годиться, щоб взяла себе в руки. Але дружина не чула. Дійшло до того, що додому стали приводити під руки. Коли Валентина не в собі, у квартирі летіло все, що попадало під руку.

Рік такого життя вистачило для чоловіка. Він пробував водити дружину до лікарів, але вона тікала звідти, і все починалося спочатку. Не витримавши, одного разу згріб її, пожитки, і відвіз до її мами. Надія Степанівна ще жива. Але коли побачила в що перетворилася її колись слухняна дівчинка, злягла. Юрій залишив дружину у квартирі її мами. Сам подав на розлучення. Не може більше терпіти вибрики дружини.
Роки летять. Юрій живе один у квартирі. Він пенсіонер. Діти звали до себе, але не хоче їм мішати. Приїжджають, провідують, і то добре, не забувають. Але коли залишається на самоті, дуже погано становиться. Не про таку старість мріяв, але що поробиш. Так і не звик до тиші, яка наступає після того, як діти поїдуть. Одного разу пролунав дзвінок у двері. Юрій здивований пішов відкривати, адже не чекає нікого.

На порозі стояла Валентина. Він ледь впізнав її, але це вона. Дуже змінилася, постаріла. Вона з порога впала на коліна, просила пробачення. Говорила, що давно не випиває. Взялася за розум. Просилася, щоб не проганяв, їй погано одній. Юрію також погано, але не говорив нічого. Він давно простив її, наразі радий що прийшла. Вдвох веселіше. Підняв Валентину, запросив до квартири, чай пити.

Жили добре рік. Діти зраділи, коли дізналися, що мама повернулася, до спиртного не вертає. Одного разу чоловік з продуктами вертався додому. Біля будинку лежала Валентина в нетверезому стані, язиком не поверне. Руки опустилися в чоловіка. Що робити? Стояв над нею розгублений.

Оцініть статтю
Дюшес
Він пробував водити дружину до лікарів, але вона тікала звідти, і все починалося спочатку. Не витримавши, одного разу згріб її, пoж _итkи, і вiдвiз до її мами.