Моя свекруха – дуже специфічна людина. Я вже покинула будь-які спроби допомогти та змінити її життя на краще. Вона не вважає, що щось в її житті не так.
Як тільки заходиш на її двір, то одразу думаєш: «Як пройти так, щоб не наступити на щось вкрай неприємне?». Що вже про сам будинок говорити.
Для неї є нормою, що речі можуть бути розкидані по всьому будинку. Байдуже, чи вони чисті, чи не прасовані. Просто розкидані всюди. Холодильник не мився, певно, років зо п’ять мінімум. Все поросло цвіллю, продукти часто вже давно прострочені. І, найголовніше, вона їх їсть! А потім ми з чоловіком місяцями лікуємо її отруєння, витрачаючи на це шалені кошти.
Я намагалась покращити стан її будинку та пояснити, що таке життя в повній антисанітарії – неправильне. Щовихідних ми приїздили до неї додому, перед цим накупивши повно миючих засобів та свіжих продуктів. Робили генеральне прибирання близько цілого дня, а бувало й двох, потім куховарили та їхали додому. Вдома ми вже замовляли собі доставку, самі відмивались від прибирань в свекрухи та з понеділка знову на роботу.
Але одного разу свекруха чомусь розлютилась та прогнала нас з дому, коли ми там прибирали. Особливо вона мене клясти почала. Мовляв я жахлива людина, яка забрала спокій та ПОРЯДОК з її життя. Побажала мені всього «найкращого» та як найшвидше потрапити на той світ. Дуже «мила» жіночка, чи не так?
Тоді я дуже образилась та дивувалась. Як я могла забрати з її життя порядок? Невже вона той жах порядком називає. Але мене заспокоїв чоловік. Він сказав, щоб я залишила спроби перевчити його матір, адже вона живе так вже дуже давно. Їй комфортно в такій обстановці. І байдуже на інших. Він жив так з малечку.
Я здивувалась, як він взагалі вижив. Але чоловік зізнався, що довелось всьому навчитись в дуже ранньому віці, щоб прожити нормально. Ну і, звісно ж, він досі лікує шлунок та кишківник, після маминих «кулінарних шедеврів» з простроченої їжі.
Мені було дуже шкода свого коханого. Скільки всього він пережив і при цьому не став таким ж, як його горе-мати. Пишаюсь ним. А з свекрухою більше не спілкуюсь, після тих прокльонів.
