У шлюбі вже двадцять років. Дружина моя – нечепура. Що з тим робити? Не знаю. Звісно, спочатку вона була доброю господинею. А потім закинула всі домашні справи, приготування борщів і смаження котлет, всілася на дивані, жує бутерброди і переглядає дурнуваті серіали.
Ой, що я тільки не робив, щоб вона почала якоюсь роботою займатися, але то ніц не помагає. Вона відмахується від мене, як від набридливої мухи, запихає в вухо навушники і балдіє. То нічого, що діти їсти просять, чоловік вже ремінь стягнув до першої дірки, бо штани злітають. Вона про себе вміє подбати, – стала, як пасочка, кругленька і пишна.
Врешті вимкнув інтернет. Та моя Галя не глупа – в неї на телефоні є мобільний інтернет. Вона одразу всю увагу спрямувала туди. А мухи як дзижчали по брудній посуді в кухні, так і дзижчать.
Скандали також не допомагають. Я лиш від них посивів і за серце частіше почав триматися, бо після нервових зривів прихапує. А Галя, наче зі сталі, сидить і насіння лузає, коли я на неї верещу, що аж у горлянці дере.
Тоді звернувся до Галиних батьків. Кажу їм, допоможіть, бо жінка як увійшла в інтернет з часу його підключення, то досі її вдома немає. Бачу лиш її пишне тіло, що розрослося ледь не на весь диван від сидіння, а голосу вона не подає. І робота вся стоїть, на неї чекає. Я вже не годен після роботи ще й дітей готувати, посуду мити, в квартирі прибирати.
Батьки глянули на мене, наче я якийсь неповносправний і на тому всьо закінчилося. Результату – ноль.
Я повернувся знову додому і виливаю душу, а вона сидить у кріслі-гойдалці, тримає молодшу дитину і дивиться далі серіали.
Секс? Оооо … це окрема і дуже цікава тема. Вона вважає, що я мужик і повинен її постійно хотіти. Але вона не думає про те, що її сексуальне тіло вже давно покрилося семисантиметровим шаром жиру, і воно мене зовсім не зваблює. Коли до неї ненароком притулюся, то таке враження, що я потопаю в драговинні.
Голос її став глухим, наче з бочки лунає. Часом аж мороз по тілу йде, коли заговорить зненацька.
За покупками також мушу вибиратися на базар я. Бо вона ледь ноги переставляє. Кажу їй, що в її віці рухатися треба, ходити більше. А вона мені каже, що пора вже купити бігову доріжку, бо всі її подружки мають. Купив-таки на день народження. І що? Стоїть вже рік в кутку, порохом припадає. Хоч би раз стала на неї, попробувала, як то на ній бігти.
Якщо моїй Галі десь конче треба, то мушу її везти аж до самого порога. Вона ногами ні кроку сама не ступить. У неї є відмовка: «Навіщо ти машину купив? Якщо купив, то мусиш мене возити».
А поряд з нами ліс красивий росте. Кажу їй: «Давай сходимо, прогуляємося». Вона як на мене глянула, то мені самому перехотілося туди йти.
Сиджу зараз і думаю, як це так вийшло, що з розумниці красуні вийшла ось ця нечупара? Може я де промах дав?
Влаштував її на роботу в державну установу, одразу через дорогу. Так вона там сидить тільки чаї ганяє і печиво їсть.
Я вже дуже втомився від такого життя. Діти, прибирання, готування, робота – все на мені. Єдина віддушина – це рибалка. От сьогодні випив пляшку пива і мене прорвало. Розумію, що перетворився майже на ганчірку. Але що робити – не знаю. Може хто щось порадить? Чи маю я ще шанс щось змінити в подружньому житті?