У наш час дорослі люди частіше всього ставлять на перше місце кар’єру. Дівчата не поспішають вийти заміж у 18 років, щоб до 30 уже обкластися дітьми й світу божого не бачити. Чоловіки все менше уваги звертають на тихих сімейних дівчат, які не прагнуть визнання та грошей. Їм подавай успішних бізнеследі, які мають машини та квартири.
Тож коли люди чують, що хтось зі знайомих чи навіть друзів одружується у свої 17-18 – гнівно це засуджують.
Сьогодні я хочу поділитися з вами історією нашої читачки. Вона захотіла залишитися інкогніто, отож усі імена будуть змінені.
Світлана навчалася в 9 класі сільської школи й готувалася складати випускні іспити. Після вдало складеного першого екзамену вони з однокласниками вирішили відсвяткувати й ввечері зустрілися в барі. Веселі розмови, гучна музика, щирий сміх та плани на майбутнє. Вечір проходив чудово, коли до нічного закладу зайшли хлопці з чужого села.
Артема Свєта помітила одразу. Він вирізнявся серед своїх товаришів високим зростом та красивими чорними очима. Схоже вона також впала парубкові в око. Хлопець без зайвих церемоній підсів за їхній столик й почав знайомитися. На Світлану він ніби не звертав уваги, що не могло дівчини не дратувати. Розлючена на нового знайомого, вона вирішила йти додому.
Дівчина подолала вже добру половину шляху, коли почула кроки позаду себе. Вона почала хвилюватися, адже на вулиці було темно й поруч нікого, хто міг би прийти на допомогу. Світлана додала швидкості аж раптом хтось схопив її за рукав кофтинки й різко розвернув до себе. Вона впала в обійми Артема.
-Куди це моя пташечка полетіла, не попрощавшись – схоже він не планував випускати її зі своїх обіймів.
-А тобі яке діло! – вона хотіла вивільнитися з міцної хватки хлопця, але так нічого й не вийшло.
-Сердишся? Значить я так сильно тобі сподобався?
-А це вже ні! Ти…
Світлана не встигла розповісти, що думає про Артема, тому що хлопець накрив її рот поцілунком. Це вперше вона цілувалася й не хотіла, щоб та мить закінчувалася. Артем провів дівчину додому й запитав у неї номер телефону. Вони почали спілкуватися, а згодом й зустрічатися.
Восени Свєта готувалася до навчання в училищі. Вона вже подала документи, пройшла на державну форму навчання й спакувала свої речі. Батьки домовилися про місце в гуртожитку. Попереду на неї чекає веселе студентське життя та перевірка відносин відстанню. Артем також навчався, але в іншому місті. Закохані пообіцяла їздити один до одного в гості й зустрічатися кожних вихідних.
Проте навчальне життя Світлани закінчилося дуже швидко, тому що вона довідалася про свою вагітність. Артем був радий, він обіцяв подбати про неї та дитину й запропонував одружитися. Хоч дівчина й боялася про все розповідати батькам, вони також були не проти дитини й підтримали рішення дочки народжувати.
Свєта покинула навчання й переїхала жити до Артема. Він закінчив останній курс університету, на випускний до хлопця прийшла дружина з маленькою дочкою. Поки усі знайомі та друзі крутили біля голови й називали молоде подружжя «дурними», вони будували своє гніздечко й створювали сімейний затишок. Ніхто не вірив, коли Світлана щиро раділа материнству й захоплено розповідала про перші досягнення своєї крихітки. Друзі Артема також вважали, що він лукавить, коли хлопець доводить, що зробив дружині пропозицію через кохання, а не тому, що вона чекала дитину від нього.
Вірити в кохання цих двох молодих людей чи ні, це вже їхнє особисте право. Особисто я вважаю, що Світлана та Артем мають право бути щасливими батьками маленької донечки й не важливо у скільки років це сталося. Звісно можливо Світлані доведеться навчатися пізніше, коли донечка підросте, адже важко буде влаштуватися на високооплачувану роботу без освіти. Артемові доведеться перший час забезпечувати сім’ю, відмовляючи собі в усьому. Та коли є кохання – усі труднощі здаються дріб’язковими.
