Петро повертався додому, як ніколи спокійним та радісним. По-перше, на нього чекали довгоочікувані вихідні після важких робочих буднів, а по-друге, ні про що не доведеться хвилюватися, бо кілька днів тому він був з дітьми у супермаркеті й купив їжі на місяць вперед! Він був переконаний, що нарешті зможе відпочити від цієї постійної метушні…
Прийшовши додому, чоловік був дуже голодним, тому відразу вирушив до холодильника, а там порожнеча….. Він вирішив, що це жарт й заглянув у комору, де також холодно, й вони зберігають овочі та фрукти, але нічого не було. Він відразу вирушив на пошуки своєї дружини…
– Оксано. А де всі продукти? Нас що пограбували? Там їх же на місяць було, а зараз пусто! – запитав чоловік з досадою.
– Любий, хіба ти не знаєш, куди діваються продукти? Я їсти готувала цілий тиждень з них, а потім вчора мама приходила, то я її половину віддала. Бо їм нічого з батьком їсти. Не залишу я ж своїх батьків без крихти хліба.
– Зачекай, ти хочеш сказати, що віддала їм половину наших харчів, куплених на мої гроші? Запитав він, дочекався поки вона кивне і продовжив – Ти не думаєш, що це нахабно? А я по-твоєму голодувати повинен, бо твій батько роботи досі не знайшов?
– Охолонь, ти ж знаєш, що йому ще пів року до пенсії, а виживати на одну мамину пенсію не так просто.
– То ти хочеш сказати, що крім своєї сім’ї, я повинен отримувати ще двох здорових та працездатних людей? Зараз же дай мені газету, де є вакансії з роботою!
– Ось, тримай! Можна запитати, а навіщо вона тобі?
– Побачиш! – крикнув чоловік й вилетів з кімнати.
Поверхом нижче теща з тестем. До них і відправився Петро.
Двері відкрила здивована Лідія Олексіївна. Не встигла вона навіть привітатися, як зять випалив: “Я приніс вам газету! Шукайте роботу, а моїх дітей більше не об’їдайте!»
Крикнув чоловік, повернувся, побачив куплені ним банани забрав їх і крикнув наостанок «До побачення!»
Як гадаєте, чи правильно вчинив цей чоловік?
