Ситуація в потязі:
Як тільки рушили провідниця прийшла переглянути квитки. Старенька бабуся, що їхала по сусідству показала свій, а тоді тихо і ласкаво попросила жіночку допомогти із постіллю. Вже старенька і сама не справиться.
Та у відповідь пролунало лише обурення. Провідниця ніби з цепів зірвалась. Почала кричати на стару, що вона їй не прислуга і ні до кого в няньки не наймалась:
– Чи ви думаєте заплатили за квиток і за вами тут всі бігатимуть, будь-які забаганки виконуватимуть? Якщо не можете дати собі ради, то вдома сидіть, а не катаєтесь тут. Або беріть когось із дітей.
Бабуся хотіла сказати, що це входить в обов’язки провідника, та жінка не дала їй і слова вставити:
– Якщо будете протестувати тут, то й взагалі пішком підете. Я за свою зарплату взагалі вам нічого не винна.
Я не розгубилась і відразу увімкнула диктофон на телефоні, а тоді заступилася за бабусю і інші пасажири приєдналися. Тож ми швидко провчили жіночку і самі допомогли старенькій.
А тоді я зателефонувала на гарячу лінію і повідомила про інцидент. Так провідниця залишилася без роботи, а я задоволена, що змогла розібратися з таким нахабством у сфері обслуговування.
