Ох і нервів мені пішло, і все через родину мого чоловіка. Хоча ще до заміжжя я знала, що його сестра і мати мене не долюблюють.
У цих жінок в голові було лише одне – Михайло наш і ділити ми його не будемо абсолютно ні з ким.
Михайло гарно заробляв і його сестру і маму влаштовувало, що він повністю покривав їхні витрати і завжди був під рукою.
Саме тому вони й не хотіли, щоб він одружувався, адже були впевнені, що фінансування припиниться. А жити без допомоги Михайла вони не вміли.
Попри ворожу налаштованість найрідніших людей, Михайло таки одружився. Звичайно ж він і надалі продовжував фінансово допомагати і мамі і сестрі.
Як у нас народилася друга дитина, то чоловік попросив маму і сестру витрачати його гроші в межах розумного. Сестра могла собі придбати звичайну майку за 1000гривень, в той час як я носила дешеву майку за 50 гривень.
Тоді ж сестра чоловіка почала придумувати собі різні болячки і хвороби. Мій чоловік лише носився по аптеках і до неї. На нас з дітьми у нього часу практично не залишалося.
Більше терпіти я не мала сил. Я зібрала речі і поїхала з дітьми до своїх батьків. На дзвінки Михайла я не відповідала, лише написала одне повідомлення:
– Я хочу розлучитися. Не можу більше так!
Моя подруга тихо за цим всі спостерігала. Вона працювала лікарем і попросила у своїх колег аналізи сестри Михайла. Виявилося, що вона цілком здорова.
А гроші, які тягнула з мого чоловіка на обстеження і різні процедури – витрачала на дорогий брендовий одяг.
Моя подруга зустрілася з моїм чоловіком і все йому розповіла. Михайло розлютився не на жарт. Він повністю перестав фінансувати сестру та й спілкуватися з нею.
Ми помирилися. Його сестра ледь не стала причиною нашого розлучення.
Але от щодо мами Михайла – я попросила чоловіка бути добрішим і таки продовжувати оплачувати її рахунки.
