Минулого року я вийшла заміж за Павла. Оскільки ми молоде подружжя після університету, то коштів на власне житло у нас нема. Павло запропонував деякий час пожити з його батьками і молодшою сестрою. Таким чином у нас буде можливість відкласти гроші на перший внесок за квартиру, і не потрібно витрачати гроші на оренду. Квартира у батьків Павла велика. У кожного своя кімната. Така ідея у мене не викликала захвату, але я погодилася.
Коли ми переїхали до батьків Павла, тоді почалася справжня домашня економна муштра. Одяг купували тільки на розпродажі. Продукти купували суворо на тиждень по списку на ринку. Свекруха перевіряла усі чеки. І боронь, Боже, якщо хтось забував вимкнути світло на кухні або в туалеті, починався скандал.
Мікрохвильовку та пральну машинку заявий раз використовувати теж заборонили, потім це правило перейшло і на фен.
Нещодавно підняли ціну за воду…і це в нашій родині стало останньою краплею. У неділю на сімейній нараді вирішили, щоб використовувати менше води. Приймати ванну тільки раз на тиждень.
Я звикла щодня ходити в душ. Вода повертає мені енергію. Однак, зараз я не можу дозволити собі таку розкіш. Інколи перед роботою йду до подруги, аби помитися. Або ховаюся, як крадій, поки нікого нема вдома і приймаю ванну.
Запропонувала чоловіку переїхати від батьків і зняти окреме житло. Павло проти, йому так зручно. Безкоштовне житло і близько їхати до роботи. Я запропонувала, щоб ми почали доплачувати до комуналки. Батьки Паші відмовилися від моєї ідеї.
Через декілька днів ми дивилися передачу про Китай, і ведучий розповідав, що китайці винайшли чудовий метод для економії води. Вони миються в одній ванні, не міняючи воду. Спочатку діти, потім жінка, потім чоловік. Свекрусі така ідея припала до душі. У банний день мені випала честь приймати ванну після молодшої сестри Павла. Я категорично відмовилася. Вони ж усі помилися у тій калабані. Бррр…Як згадаю… А я сиділа, і думала, що більше не витримаю у такій ситуації.
Я поставила питання ребром: оренда окремої квартири, інакше я їду до батьків в сусіднє місто. Добре, що працюю віддалено. Чоловік залишився з батьками. Його вистачило на 2 тижні, потім він орендував нам квартиру. І приїхав до мене миритися. Я була щаслива, але недовго.
Але тут Павло почав мене змушувати економити на всьому. На світлі, і знову на воді. Як його божевільна мамаша. І тут я спіймала себе на думці, що не хочу мати дітей і нічого спільного з цим нікчемним чоловіком. Ми розлучилися, Павло переїхав назад до матері. Я живу в орендованій квартирі, миюся скільки хочу, не живу за чиїмось графіком. Я щаслива!
