Мені вже двадцять років, я маю прекрасних батьків. Але ще з дитинства знаю, що мене народила інша жінка, на ім’я Інна. Коли була маленькою то мама Алла мені розповіла, що вона дуже хотіла мати красиву дівчинку, тому мене їй народила тьотя Інна. Поки я була мала то не надто заглиблювалася в цю історію. Для мене було головним, що мама й тато поряд, вони мене люблять, а якась там міфічна тьотя, яку я ніколи не бачила мене мало хвилювала.
Та коли мені виповнилося сімнадцять я почала задумуватися над цим. І прямо поставила питання батькам. Чесно кажучи, думала, що у мами якісь проблеми зі здоров’ям, тому та Інна просто сурогатна мама. Хоча у мене є молодша сестричка, яку точно народила мама Алла. Але правда виявилася жорсткішою.
На момент мого народження мій батько був одружений з моєю біологічною мамою. Коли вони одружувалися, то батько був успішним підприємцем. А Інна молодою і красивою, він спокусився на красу, а вона на гроші. Так і одружилися, він працював, а вона втішала себе обновами, салонами та курортами.
На момент коли Інна завагітніла, у батька почалися проблеми на роботі. Він втратив частину статків. Інна одразу заявила, що не хоче народжувати, та лікарі сказали, що є ризик для її здоров’я при перериванні вагітності. Так вона мене й залишила. Батько сподівався, що з часом вона мене полюбить, вона ж мати. Та дива не сталося, після пологів Інна написала від мене відмову. Батько прийшовши в пологовий, зустрів лише маленький згорток з рожевою стрічкою. А вдома в нього вже не було речей Інни, лише лист у якому вона говорить, що подала на розлучення. Адже вона народжена для розкоші й радості, а не для злиднів і пелюшок.
На допомогу тоді прийшла молода сусідка, яка щойно закінчила медичне училище. І звали її Алла, у свої неповні дев’ятнадцять, вона повністю взялася за мій догляд. Батько ж рятував бізнес та намагався не опустити руки. Сім’я розвалилася, бізнес також рушився. Але він зміг знову стати на ноги. А ще зрозумів, що молода, сором’язлива сусідка, що няньчиться з його донькою, стала для нього рідною людиною. Зловив себе на думці, що закохався. В той час мені виповнився майже рік, і вдень коли я промовила до Алли слово “мама”, батько зробив їй пропозицію.
Інна так і не з’являлася у нашому житті. Ніхто не знає де вона, а я навіть не хочу знати. А маму Аллу люблю ще більше, адже ніколи не мала сумнівів, що вона моя мама. Я безмежно їй вдячна за любов і турботу. Адже не відомо як би мені жилося з біологічною мамою. Дякую Богу за таку родину.
