У суботу, сестра прийшла до мене в гості з самого ранку. Я ще була у ліжку, коли у вхідні двері почали гримати.
-Хто там?
-Сестро, швидше відчиняй. Питання життя і смерті.
Я вже не знала, що думати, злякалася може з мамою щось трапилося. Як вона видала:
– Мені терміново потрібна твоя нова шуба. Мене Сергій покликав на побачення, я хочу справити на нього неабияке враження. Шуба ідеальний варіант.
-Вибач, Аліно, але шуби не дам. Ти ж знаєш, що я її тільки придбала й вона дуже дорога. Я декілька місяців відкладала.
-Та ти тільки уяви, якщо у нас з Сергієм все складеться, я тобі ще дві такі шуби куплю. Він же багатий! Ну, будь ласка, тут моє майбутнє вирішується, а ти жмешся!
Сестра пообіцяла бути акуратною та повернути її наступного ж дня. Минув тиждень, а про Аліну ні сну, ні духу. Хоч би зателефонувала чи що. На мої дзвінки вона не відповідала. Тоді я вирішила поїхати до неї на гостину. Свою шубу просто так не подарую.
Сестра зустріла мене у поганому настрої. Спершу навіть не хотіла впускати до квартири, бо не була готова приймати гостей.
-І як твоє побачення? Де моя друга шуба?
-Та йди ти! Той Сергій виявився справжнім скрягою. Мені довелося самій оплачувати рахунок в ресторані й пішки повертатися додому, бо я витратила сі свої кошти.
-Прикро чути. Давай шубу і я пішла, не заважатиму зализувати рани.
-Вибач, але її немає. Ненароком у таксі забулася. Я була такою розлюченою. Купиш собі нову та все одно уже була не модною.
Це була наша остання зустріч. Після того випадку я перестала спілкуватися з Аліною та попросила її більше не звертатися до мене по допомогу.
